Спогади дитинства
Даша стояла біля вікна своєї кімнати й дивилася на подвір’я, де діти бігали, сміялися та гралися в м’яч. У їхньому галасі й безтурботності було щось знайоме - те, що повертало її в минуле. Подвір’я, яке вона бачила зараз, було тим самим, де минуло її дитинство. Тут пройшло стільки років, але спогади залишалися яскравими, ніби все сталося лише вчора.
Тоді їй було лише десять, і її світ складався з простих радощів: ігор надворі, хованок із друзями та солодкого очікування вечора, коли приходив її брат Олег зі своїми друзями. Серед них завжди був один, хто особливо вирізнявся для неї, - Кирило. Йому було п’ятнадцять, і в її дитячих очах він здавався дорослим, майже справжнім чоловіком. Він був найкращим другом її брата - завжди впевненим у собі, з легкою усмішкою на обличчі. Коли він приходив у гості, Даша відчувала, як її серце починало битися швидше, Вона ховалася за дверима кімнати, спостерігаючи, як він сміється й жартує з її братом.
Іноді Кирило помічав її й по-дружньому підморгував. Цей маленький жест означав для неї все. Вона зберігала його в серці, мов коштовність, повертаючись до цього спогаду знову і знову. У дитячій свідомості Даші Кирило був її першим героєм, її першим таємним коханням.
Та роки минали, і життя змінювалося. Даша подорослішала, її брат після трагічної смерті батьків переїхав до іншого міста, і Кирило перестав з’являтися в їхньому домі. А Даша залишилася жити з бабусею Лідією Миколаївною. З часом дитяча закоханість перетворилася на теплий спогад, який лише іноді спливав на поверхню свідомості.
Через деякий час Даша з бабусею переїхали в інший район, але тепер, минувши кілька років, вона повернулася до свого старого дому. Її брат вирішив продати квартиру, і Даша приїхала допомогти. Повернення сюди викликало в ній хвилю ностальгії. Здавалося, що час у цьому місці зупинився, ніби нічого не змінилося. Але тепер вона вже була не маленькою дівчинкою, а дорослою жінкою - зі своїм життям і турботами.
Того вечора вона сиділа за кухонним столом і переглядала старі фотографії, які знайшла в одному з ящиків. На одній із них був Олег із друзями. І, звісно ж, Кирило. Вона довго дивилася на його обличчя, намагаючись зрозуміти, ким він став тепер. Вони не спілкувалися всі ці роки, і Даша навіть не знала, чи живе він досі в цьому місті. Спогади про нього стали розмитими, мов стара світлина, але щось усередині неї ожило, змусивши серце забитися трохи швидше.
«Цікаво, яким він зараз став?» - подумала вона, і ця думка несподівано пронизала її, мов голка. Вона відклала фотографію вбік, намагаючись відігнати непотрібні спогади. Та вони повернулися з новою силою, коли на її телефон подав сигнал , сповіщаючи про нове повідомлення.
Це було запрошення на вечірку від знайомих. Саша, який тимчасово повернувся до міста у справах, вирішив зібрати старих друзів на вечірку. Даша здивувалася, але погодилася. Їй завжди подобалися такі зустрічі - можливість згадати минуле й знову відчути себе частиною того, що здавалося давно втраченим.
Вечірка мала відбутися завтра, і думка про те, що вона, можливо, побачить Кирила, несподівано захопила її. Вона не була впевнена, чи прийде він, але серце раптом закалатало в передчутті. Вона розуміла, що це нерозумно - її дитяча закоханість мала залишитися в минулому. Але щось у ній усе ще трималося за ті спогади, і тепер вони здавалися майже реальними.
Наступного дня Даша довго обирала сукню, хоча зазвичай не надавала цьому особливого значення. Вона сама сміялася зі своєї марнославності, та все ж обрала ту, яка здавалася їй найдоречнішою. Коли вона підійшла до будинку, її серце билося швидко - так само, як тоді, коли вона була маленькою дівчинкою, що ховалася за дверима й мріяла, аби він її помітив.
Її очікування справдилися. Коли вона зайшла до кімнати, серед гостей одразу побачила Кирила. Він стояв, як і колись, із легкою усмішкою на обличчі, але тепер його погляд був спрямований на неї. І в ту мить, коли їхні погляди зустрілися, Даша зрозуміла - щось змінилося.Той хлопець із її дитинства повернувся, але тепер він дивився на неї не як на молодшу сестру свого друга, а як на жінку, яка привернула його увагу.
І так, серед шуму вечірки, старі почуття ожили з новою силою. Даша відчувала, що ця зустріч стане початком чогось нового й важливого в її житті. Але вона ще не знала, що разом із цим у її життя прийдуть не лише радість і любов, а й заздрість, яка здатна зруйнувати навіть найміцніші почуття.
#375 в Сучасна проза
#2561 в Любовні романи
#585 в Короткий любовний роман
Відредаговано: 21.01.2026