Зрада
••
Мені не було треба твого "проти",
Мені не треба було твого "за".
Якщо усе це лише були ноти,
Мелодія була в них не твоя.
І часом я не можу зрозуміти,
Тебе вже важко уявити.
Мені без тебе легше було жити,
Але не зараз, це було колись.
Мені всерівно, що буде зі мною,
Написана моя вже доля, чи ще ні.
Мені же видно кут, а не простори
І світла я не бачу в далені.
Ніколи я тебе не розуміла,
Не знала хід твоїх думок.
Тепер усе це погоріло,
Лишилось попелом думок.
За кого я себе вважала?
Чому пробачила тобі тепер?
Я тоді тобі усе своє віддала,
А ти віддав життя у все моє.
У книзі нашій сторінок було багато,
І аркуші у ній, неначе золоті.
І дві сторінки, де спогадів багато,
Зліпились вкупу, не розгорнеш вже ти їх.
Я йду, іду вже за тобою
Спішу, боюся впасти і не встать.
Але моя вже сталась перемога.
Забрати все з собою і у рай.
Можливо, дістану собі пекло,
А не щасливий, теплий рай.
Але одне це, що я точно знаю
Це стане назавжди наш край.
Коханий, мені так важко це сказати
Ці три звичайні слова, що я тебе люблю.
Але я просто буду тут мовчати,
Мовчання скаже більше, аніж я скажу.
Відредаговано: 22.10.2020
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
