Зрада

•

За щастя боротьби буває мало,

Коли ти тонеш в голубу блакить.

Вас розділяють гори і цунамі,

Ти уявляєш інший світ на мить.

Забувши всі його образи,

Забувши всі його слова.

Прощаєш навіть гірше щось, ніж зраду,

Коли його уже нема.

І шкода робиться одразу,

Немає більше тих думок.

Про горе, долю чи про зраду,

Тоді я роблю перший крок.

Тепер усі уже зі мною,

Всі чесні, рідні, не чужі.

Але тебе же тут немає,

Ти мені снишся уві сні.

Я добре до деталей пам'ятаю,

Як віддала все своє живе в собі.
А ти цим просто скористався,
Зламавши долю вщент мені.

Ти зрадив, зрадив так як міг лиш,
Зробив все чисто, без жодного жалю.
А я пробачила тобі, бо було видно ж,
Що більше я тебе вже не люблю.

Але це була лише просто думка,
І смерть розставила крапки над і.
Лише у цей момент я розумію,
Що ти завжди для мене був усім.

Хто хоче продовження? Пишіть в коментарі))

Буду рада⭐. Гарного всім дня або вечора(ночі):)

Подобається

#3976 в Різне
#1047 в Поезія

Відредаговано: 22.10.2020