Глава 14. «Відпустка. Сюрприз. І хтось забув попередити серце»

Мія навіть не встигла сказати «так», як уже сиділа в авто, а Данило ввімкнув "Summer Romance Playlist" на повну.

— Куди ми їдемо? — питає вона.
— Це сюрприз.
— Це точно не квест "Виживи з босом в Карпатах"?
— Хм… принаймні буде wi-fi. І я.
— Угу. Wi-fi не сміється з моїх жартів.
— А я — сміюся. Завжди. Навіть коли не смішно.
— Ой, це вже кохання.

Через кілька годин…

— Данило… це готель?
— Майже. Це будиночок у лісі. Тільки наш. Без колег. Без дзвінків. Без тривог.
— Тільки ти, я… і всі комарі світу.
— Не бійся. Я взяв репелент і… серце, повне кохання.
— Ти зараз серйозно?
— На 78%. Бо ще залишив місце для флірту.

Усередині будинку — дерев’яні стіни, камін, аромат кориці й… на столі вечеря.
— Ти готував?
— Я замовив. Але відкривав коробки з душею.

Під час вечері:

— Ти знаєш, що це вперше ми разом поза роботою?
— Ммм. І що ти відчуваєш?
— Що ти можеш бути не тільки босом. А ще кимось…
— Типу хлопцем?
— Типу… чимось більшим.

Після вечері. Небо всіяне зорями.

— Я щось тобі покажу, — каже Данило.

Він бере її за руку і веде до схованої тераси з видом на гори.

На підлозі — плед.
На столику — шампанське.
Навколо — ліхтарики.
На папірці — напис:

“Твій сюрприз ще не закінчився.”

— Данило…
— Я знаю, що ми ще не все пройшли. Але кожна сцена з тобою — моя улюблена.
— Ти завжди говориш як з фільму.
— Бо ти — моя головна героїня.

Мія не встигає щось відповісти, бо він нахиляється… і цілує її. М’яко. Повільно. По-особливому.

У цей момент вона вже не думає про офіс, про ревнощі, про Аліну, Арсена чи корпоративи.
Тільки про це:

«Це вже не просто роман. Це — початок "їхнього ми".»