«зіпсований чат 2: Празький період»

1. Лист Данила, написаний до всього...

Мія знаходить конверт у старому блокноті, що випадково випав із рюкзака Данила.
На ньому знайомий почерк:
“Не відкривати, поки не стане боляче. Або щасливо. Або обидва разом.”

Вона відкриває. Руки трохи тремтять.

«Привіт, Міє.

Якщо ти читаєш це — значить, або я вже все зіпсував, або навпаки, зробив щось правильно.

Я писав цей лист, коли ще не був певен, що ти — моя. Але вже знав, що хочу, щоб так було.

Ти — не зручна. Не проста. Не тиха. Але саме тому я не спав ночами.
Бо ти — моя стихія.

І якщо цей лист тебе не розсмішив — то хоч нагадав: навіть дощ має сенс, якщо ти тримаєш чиюсь руку.

Твою.

Данило.»

Мія читає кілька разів. І тільки тоді помічає, що ззаду дописано:

P.S. Якщо Соломія це читає перша — забороняю вставляти це в свою книгу!




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше