55

Увечері, після довгоочікуваного відпочинку наша команда "Мстителів" знову була у повному складі. Денис і Руслан нашпиговували технікою дім, а Кирил екіпірував мене і Лєну, одночасно даючи інструкції.

-Значить так, на кожній з вас буде стояти по 2 маячка. Один в кулоні, один в перстні на пальці. Також буде стояти прослушка, у сережці. Це ті речі, які знімати з вас якщо і будуть, то в останню чергу. Лізти туди і щось активувати не треба, все зрозуміло?

-Так.-Синхронно відповіли ми йому.

Скоро на перший поверх спустилися і Руслан з Денисом.

-Готово.

-Рус, сліпі зони є?

-Лише лівий вугол в кімнаті Олександри. Там архітектура кімнати дуже неординарна. А так, все чисто. 

-Добре.

-Саш, що там Денис? Є в нього якась інформація?-Звернувся Кір до мене.

-Сказав, що має бути тут через 2 години.

-Окей. Тоді будемо чекати.

-А є взагалі хоч якийсь план дій?-Поцікавилась Лєна.

-Все залежить від того, яку інформацію нам надасть Денис.

Тут вже влізла в розмову я.

-Ну добре. Принесе він нам повне досьє Артура. Ми дізнаємося те, про що і так здогадувалися, а що далі? Що ми будемо робити?

-МИ- Нарочито виділив слово Руслан- будемо розбиратися з ситуацією, яка утвориться, а ти будеш сидіти дома в безпеці.

-Я вам можу знадобитися...

-Навіть не мрій! В якості наживи ми не будемо тебе використовувати.- Категорично відрізав чоловік.

-Але..

-Ніяких але. Я солідарний з Русом.- Підтримав Кирил.

-Добре. Тоді тримайте мене, будь ласка, в курсі.

-А це ідея.- Видав раптом Ден.- Треба підлаштувати подушку безпеки. Можна Самойловича впрягти. Залишити Саші всю інфу. Якщо з нами щось станеться, щоб Дмитро взяв все в свої руки.

-Дійсно, ідея гарна, але залишимо її накрайній випадок. Все ж Самойлович, як би "труп", було б добре, щоб так воно і залишилалося.

Далі ми обговорювали безліч версій, аж до приходу Дениса.

-Надіюсь, я вчасно?

-Як раз. Щось вдалося нарити?

-Однозначно так. Думаю вам буде цікаво. Будете самі зачитувати?

-Давай ти. Все таки, інформацію краще знаєш.

-Окей, Руслан, же?- Чоловік кивнув.

-Почнемо з самого початку. Народився в місті Кам'янець Подільський, в повній родині, мав брата.

-Хм, як цікаво, а нам говорив, що він один в сім'ї.- Іронічно встряг наш Ден.-Вибач, продовжуй.

-Закінчив школу, отримавши базову загальну середню освіту, після вступив у Правовий університет який також закінчив з червоним дипломом. 2 роки працював у міській прокуратурі. Потім розпочалася війна і його забрали на фронт. Там він спочатку навчався, а потім його визначили в вашу п'ятірку. Що цікаво, по його ж проханню.

-Як це?-Здивувався Руслан.

-Достеменно невідомо, але у нього були зв'язки з кимось зі старших. Але я нарив заяву, де було чітко вказано, куди і кого посилати.

-Нічого собі інфа.

-Так ось, перші 2 роки він працював чисто, ні в яких справах помічений не був. А ось після закінчення війни, на першій операції під Києвом, він провернув справу з продажем зброї. І таких справ було багато. Поглиблюватись в них немає сенсу, там все "чисто", якщо можна так виразитись. Купівля- продаж незаконних речовин та зброї. А цікаво от що. Всі ці гроші він пересилав на один і тей же рахунок, який після розформування групи був заблокований. Чий це рахунок, визначити не вдалося. Але я маю підозру, що брату. Так як у 2022 році на війну відправився не тільки Артур, а і його молодший брат Владислав, проте вже через 3 місяці значився, як зниклий безвісти. Після розформування вашої групи, він рік ніде не був помічений. А потім знову з'явився на радарах. Вже протягом півтора року Артур займається перевозкою незаконного вантажа в країни Африки. Але знову активувався тей самий рахунок. Мені вдалося витягти лише псевдонім. Ворон. Щось знайоме?

На обличчях чоловіків, був абсолютно незрозумілий вираз. Раптом Кирил видав.

-Покажи надпис псевдоніму.- Мені теж було цікаво, тому я ближче підійшла. На папері в лапках було виведено слово (VOROn). 

Кирил на очах помрачнів. Нічого не кажучи вручив Руслану папір. А от на обличчі Руслана було помітне нерозуміння і...страх?

-Навіть не думай, Кір. Цього не може бути. Я бачив його мертве тіло! Я особисто ховав його!

-Але ми не можемо ігнорувати такий факт.

-Це просто збіг обставин. Який скоріше за все підлаштував той покидьок, щоб вибити нас з колії.

В гостьовій настала удушлива тиша 

-Хтось взагалі пояснить, що відбувається? Що за (VOROn)?

-Стас.-Похмуро відповів Кирил

-Стоп. Тей самий Стас? З вашої п'ятірки?

-Так.

-З чого ви взагалі взяли, що це він? Можливо хтось використав його псевдонім.

-Ось.- Тикнув Кір пальцем в надпис- Бачиш, маленьку букву n в кінці? Коли ми разом працювали, кожен з нас вибирав собі новий підпис, по прізвиську. Рус був соколом, Ден-лисом, Артур-змієм, Я-коршуном, а Стас-вороном. І саме в цьому заключається фішка. Підписом Стаса була назва пташки великими латинськими літерами і тільки останню він писав маленькою. Не знаю чому.

-Я сказав цього не може бути і крапка!- Рявкнув Руслан і вискочив на вулицю.

Інстинкти просто кричали, що треба вийти вслід за ним. Тому, швидко натягнувши перше, що попало під руку вийшла на двір. Чоловік стояв, підперши спиную стіну дому і курив. Я підійшла до нього і нічого не кажучи просто обійняла. З першого погляду здавалося, що нічого не змінилося, але було добре відчутно, що його м'язи стали набагато розслабленішими.

-Стас помер на моїх очах. Я особисто бачив, як куля вцілила в його серце. Я ніс мертве тіло друга до штабу, де ми його похоронили. Це просто не може бути правдою. Навіть якщо б і був крихітний шанс, що Стас живий, впевнений, він би не став такого робити.-Так казав, ніби виправдовувався.

-Я тобі вірю, Рус.-Поклала свою голову йому на плече.-Можливо, таким чином тобі просто хочуть спричинити біль, або збити з пантелику.