49

РУСЛАН

Ще коли Кір разом з Сашею зайшли в мій кабінет, я зрозумів, що діло пахне смаленим. Після інформації, яку повідомила Саша і після  виставлених нею умов, в голові царював хаос. Однак, я точно розумів, що більше тримати дівчину осторонь не вийде. З чим Кирил був вкрай незгоден.

-Рус, не майся дур'ю.-Перше, що друг сказав, як тільки двері за Сашою закрилися.

-А що ти пропонуєш робити? Далі приховувати все від неї?

-Та що завгодно, але тільки не це!

-Кір, все, це точка неповернення. Я і так вирив собі могилу, приховуючи правду від неї. Більше, я не допущу такої помилки.

-Як же ти не розумієш! Своїми діями ти риєш  могилу їй, в прямому і переносному сенсі!

-Я зумію її захистити.

-Я теж колись так думав. Пам'ятаєш чим це закінчилося?

-Не драматизуй, ситуації абсолютно різні.

-А по-моєму - ідентичні.

-В любому випадку, вже нічого не зміниш.

-Якщо ти не приймеш ніяких дій, то це зроблю я.

-Не смій Кирил! Ти не маєш права.

-Я попередив. Питати не буду. Більше я не дозволю постраждати тій..

-Кому? Га? Хто вона тобі?

-Не дозволю постраждати невинній людині.

Це були останні його слова, після яких він вийшов з кабінету. 

Ця його фанатична ідея про захист Саші, мене починає насторожувати. Мені здається, він почав відчувати до дівчини геть не невинні почуття.

Увечері, першим приїхав Дененис.

-Привіт, Рус.

-Здарова.

-Що це за терміновий збір посеред робочої неділі?

-Артур активізувався. Він вийшов на зв'язок з Сашею.

-Щось задумав слизень?

-Ну от і дізнаємося. Саша сказала, що хоче знати, які будуть наші подальші дії, тому розкаже все тільки в присутності усіх трьох.

-Ух, наша Спляча Красуня захотіла вийти з ролі відомої.

-Схоже на це. І мене це не радує.

В цей момент в кімнату зайшли Кір з Олександрою.

Через годину обговорень, всі прийшли до одного рішення. Нам потрібен хакер. І Саша запропонувала кандидатуру свого друга. Коли вона вийшла з кімнати, дві пари очей втупились в мене.

-Рус тобі не здається, що мала забагато влазить в це?-Спитав Ден

-Хоч хтось мене чує в цій кімнаті.- Пробурчав Кирил.

-Забагато. Але зараз це необхідно. Якщо її знання нам допоможуть, то це тільки плюс.

-Да що з тобою не так, Руслан!? Ти розумієш в якій вона небезпеці?

-Ти думаєш я не знаю, Кір? Чи мені не страшно? В мене лиш одна думка, що з нею може, щось статися, викликає нестримну паніку. Але хай краще робить все під нашим наглядом, аніж лізе в це сама.

-Так, брейк хлопці. Все під контролем. З Сашею нічого не сталося.

-І не станеться.-Сказала сама дівчина, злякавши нас своєю різкою появою.-Друг погодився приїхати. Прибуде десь через годину.

-Добре, ми почекаємо.

-Слухай, Саш, можливо переїдеш на деякий час, бажано за кордон. Я все влаштую, тобі лиш валізу зібрати.

-Кір, невже не зрозуміло. Я нікуди не поїду. Мені набагато корисніше бути тут. Я хоч допомогти вам можу.

По обличчю друга було видно: ще трохи і він вийде з себе. Томутей різко розвернувся і вийшов з кімнати. Те саме зробила і Саша, пішовши в сторону кухні. Я вирішив піти за нею. 

-Все добре?- Поцікавився у неї.

Різко розвернувшись, вона промовила:

-Не вже я не достойна довіри, га?

-Не звертай уваги на Кирила. Це не стосується тебе. Скоріше тут грає роль його минуле.

Підійшов ближче.

-Зі всієї родини у нього була лише сестра, яку він дуже любив. І по жахливому збігу обставин, вона померла. Кір винить у її смерті себе. Мовляв, недогледів, не захистив. Можливо, в тобі він бачить неї. Хоча, я теж поривався відправити тебе куди подалі від цього всього.

-Боже, я ж не кришталева ваза, яку можна розбити одним доторком.

-В тому-то і справа. В порівнянні з нами, ти мов кришталева ваза. Ти себе просто зі сторони не бачиш. І не знаєш усієї картини.

-Так покажіть мені.

Різко приблизився до дівчини і обхватив її горло рукою. Не сильно, але відчутно.

-Я більше тебе у два рази. Однієї моєї руки достатньо, щоб обхватити твоє горло, як бачиш. І зараз я відчуваю, як під моїми пальцями б'ється жилка на твоїй шиї. Мені достатньо лише сильніше сжати -посилив натиск- і я перекрию тобі дихання. А якщо потрібна швидка смерть, то я спокійно, за секунду, можу зламати тобі шию.

Сказав і відпустив дівчину. Вона закашлялася.

-Тепер ти розумієш наскільки твоє життя крихке? Як легко тебе його позбавити?

Саша дивилася на мене вовком, а потім промовила.

-Ваші дії наштовхнули мене на думку. Мені потрібно перестати бути "кришталевою вазою". Навчіть мене оборонятися.

-Саш, навіть якщо я тебе і навчу самообороні, все одно тобі це не допоможе в критичній ситуації.

-Її потуги противнику будуть сміхотворними, тут треба зброя.-Скразав Кирил, раптом вийшовши з балкона.

-Кір, ти розумієш що це небезпечно, в першу чергу, для неї самої?

-Рус, вона не отримає пістолет в персональне користування, доки не навчиться ідеально з ним управлятись. Мала, ти в своєму житті хоч раз стріляла з вогнепальної зброї?

-Я вмію стріляти з рушниці. Розібрати, вставити патрон, постріл, перезарядка.

-Вже легше. Я пропоную, щоб ти, Руслан, вчив її управлятися з пістолетом і самообороні.

-Його ще придбати треба.- Сказала Саша.

-Це не проблема. Впевнений, у Руса вдома завалялося декілька. А як ні, то я в своєму арсеналі пошукаю щось.

Нашу розмову перервав трель Сашиного телефону.

-Слухаю Денис.

-...

-Окей, тоді зараз я вийду зустріну тебе.

-Йдіть в гостьову. Я зараз прийду.

Повернулася дівчина в дім вже разом з так званим Денисом-хакером.

-Всім доброго вечора, мене звати Денис- Представився хлопець. Побачивши всю нашу компанію, він одразу підібрався і перейшов до справи.