46

РУСЛАН

Перше, що я почув зранку, був дзвінок телефону. На годиннику о пів на п'яту ранку.

— Слухаю  — якщо після такого тону слухавку не кинуть — значить щось дійсно важливе.

— Доброго ранку.

— Якого чорта, Кір!

— А такого, Руслане, мініатюрного, синьоокого і гострого на язик.

— Щось сталося з Сашею?

— Ні, тут скоріше підходить фраза: "Сталася Саша".

— Кір, не біси з самого ранку, га.

— Боюся, не вийде Рус. Ти мав рацію та на рахунок малої. В неї ніс довший ніж я гадав.

— А можна без загадкових епітетів?

— Саша нарила на мене досьє, детальне досьє.

Після цієї інформації я аж сів рівніше.

— Це нереально, наша детальна біографія ретельно прихована.

— Я своїми очима бачив її. Це ще не все. Я розказав їй про нашу ситуацію.

— Ти що зробив?! З глузду з'їхав?

— А що мені зоставалося робити? Розігрувати сцену далі не вийшло б. Саша і так знала про мене, і про тебе, і про камери. Вона б сама почала копатися і її б помітили. Але я розказав не все. Про Микиту їй сам розкажеш. 

— Окей. Дякую, що попередив.

— Успіхів, друже.

Після розмови, я був наче прибитий. От як Саші розказати про те, що її друга немає через мене. Мало того, що я від неї стільки всього приховував, а ця інформація стане останнім цвяхом в кришці мого гробу.

Як раз перша пара була у четвертого курсу. Зайшовши, Саша, як зазвичай привіталася, але навіть не подивилася в мою сторону. Так само і пару просиділа, не відриваючи очей від зошита.

Після закінчення, дочекався доки всі підуть і затримав Сашу.

— Пройдемо в кабінет. Там буде більш комфортно.

— Як вам буде завгодно, — холодно відповіла дівчина.

Коли за мною зачинилися двері, одразу почав розмову.

— Саш, це все дуже заплутана історія і я...

— І ви не хочете мене втягувати. Ви лише стараєтеся мене захистити і бла, бла бла... Проходили, знаємо. Проблема в тому, що хочете ви цього чи ні, але я вже вплутана по саме нікуди. Зараз я хочу просто почути правду.

Я бачив наскільки важко їй знаходитися в одному кабінеті разом зі мною. Вона ледь стримувалася.

— Добре.

— Я уважно вас слухаю.

— З Кирилом ти вже знайома, — кивнула на першу репліку. — Так ось, сюди він приїхав не просто так. Його виманив сюди Артур, доручивши обманом завдання. Кір мав прибрати одного поліцейського, котрий заважає. Я почав розбиратися і дізнався від цього ж поліцейського, що той копає під одну справу, через яку неодноразово отримував погрози. Яким же було моє здивування, коли цією справою була аварія в якій помер Нік.

— Стоп. А при чому тут це? Смерть Ніка — нещасний випадок.

— Якби не так. Докази поліцейського свідчать, що це була не звичайна аварія, на дорозі були сліди іншої машини.

— Все одно незрозуміло. Для чого їм була смерть Ніка? Він звичайний хлопець.

— Ось тут і зарита собака..Артуру, або комусь, хто ним керує, просто треба була підозріла смерть, щоб нею зайнявся саме той поліцейський, щоб виманити Кирила сюди. А вибір на Ніка пав сам собою, коли біля вас опинився я. Артур довго приглядався до нас, перед тим, як почати діяти. Він помітив, як я відношуся до тебе і вирішив, що спільне горе зблизить нас. Він не помилився.Це я винний у загибелі Ніка. І його смерть завжди залишиться на моїй совісті. Ти в праві мене звинувачувати.

Я чекав чого завгодно: крику, істерики, проклять. Але у відповідь прозвучала тиша. Дівчина пустим поглядом мовчки дивилася у стіну.

— Ну скажи ж хоч щось! Хочеш, вдар мене!

Вона підняла на мене очі і від погляду, я ледь не здригнувся. В її очах переливалася сталь, тверда і холодна. 

— Якщо хтось і винен у смерті Ніка, так це Артур. Не коріть себе за це. Але є одне, про що я хотіла вас попросити.

— Все що завгодно.

— Пообіцяйте, що винний у смерті мого друга поплатиться за спричинене.

— Обіцяю.

Саша більше не хотіла затримуватися в моєму кабінеті, та перед самим виходом через плече кинула:

— Крім цієї розмови, я вимагатиму, щоб ви показали, де в моїй квартирі встановлені камери. — Й навіть не дочекавшись відповіді, дівчина пішла.

Ця розмова пройшла зовсім не так, як я очікував, але все краще ніж могло бути. Однак, є щось, що не дає мені спокій. Погляд дівчини. В її очах відображалась холодна рішучість. Передчуття в мене не дуже хороші