39

ЛЕКСА 

Вже третій день Руслан Сергійович не бере слухавку. Однак, повідомлення надсилає. Хоч щось. Я не можу зрозуміти, що сталося. Голова весь час зайнята думками про це. Навіть на практиці не могла сконцентруватися. Що й помітила Сесіль. Коли ми прийшли в кафе на перерив, вона хотіла почути що сталося.

-Dimmi. (Розказуй)-Зажадала жінка.

-Che cosa esattamente? Posso dire molto (Що саме? Я багато чого можу розповісти)

-Non cercare di ingannarmi, ragazza. Vedo che qualcosa ti preoccupa. Stai fluttuando da qualche parte tra le nuvole (Не намагайся мене обдурити дівчинко. Я ж бачу, що тебе щось турбує. Ти витаєш десь в хмарках)

-Il fatto è che la persona con cui ero, diciamo, vicino, si è improvvisamente allontanata da me (Діло в тому, що людина з якою я була, скажімо так, близька, різко віддалилася від мене)

-Quindi questo è il punto... Questo è un uomo, ho ragione? (Так ось в чому справа..Це ж чоловік, я права?)

Кивнула головою у знак згоди.

-È questa la persona che ami? (Це людина, яку ти кохаєш?)

-È molto difficile dire qualcosa di inequivocabile... Questa è una persona a cui tengo e mi preoccupo. La persona che mi ha salvato dai peggiori rifiuti (Дуже важко сказати щось однозначне...Це людина якою я дорожу, за яку хвилююся. Людина, яка мене врятувала від найстрашнішої участі)

-me lo dirai? (Повідаєш?)

 Я не люблю оголювати душу перед людьми, але в цей раз вирішила вдкритися. Я розказувала Сесіль все. Про першу зустріч з деканом, про наші перепалки, про смерть Ніка  і наступні за цим події. Вона уважно слухала, не перебиваючи. До кінця розповіді її обличча було дуже задумливим. 

-Sai, Alex, fin dall'inizio ho visto che eri diverso. Nonostante tu abbia solo diciotto anni, i tuoi occhi riflettono la tristezza universale degli anni che hai vissuto. Sei come un carbone spento che arde sperando che il fuoco si riaccenda (Знаєш Алекс, з самого початку я бачила, що ти інша. Хоч тобі лише вісімнадцять, але в твоїх очах відображується всесвітній сум прожитих років. Ти ніби перегорівше вугілля, що тліє сподіваючись на те, що вогонь знову розгориться)

Її слова були цілком і повністю правдивими. 

-Sei una persona molto perspicace (Ви дуже прониклива людина)

-Ancora. Vedo lo stesso sguardo allo specchio ogni giorno (Ще б пак. Такий самий погляд я кожного дня бачу у дзеркалі)-Невесело посміхнулася наставниця.

-Ognuno di noi ha le proprie storie drammatiche del passato che ci hanno cambiato in un modo o nell'altro. (У кожного з нас є свої драматичні історії минулого, які так чи інакше нас змінювали)

-È vero. Ora sulla tua situazione attuale. Secondo te, quell'uomo, Ruslan, giusto? È una persona adulta e prudente. Non giudicherò né lui né te per la tua, diciamo, relazione. Non mi riguarda. Non credo che semplicemente non risponda alle tue chiamate. C'è chiaramente una ragione, e non è una mancanza di tempo. In precedenza, in qualche modo l'ha trovato. Quindi il motivo è diverso. Penso che non sia necessario indovinare. Tra una settimana e mezza verrai e chiederai tutto. Sei d'accordo?(Це точно. Тепер по поводу твоєї теперішньої ситуації. По твоїм словам, тей чоловік, Руслан так? Він доросла розважлива людина. Я не буду засуджувати ні його, ні тебе за ваші, скажімо так, відносини. Мене це не стосується. Не думаю, що він просто так не відповідає на твої дзвінки. Причина явно є, і це не відсутність часу. Раніше він же якось його знаходив. Значить причина в іншому. Я вважаю, що гадати не варто. Через півтори неділі ти приїдеш і все розпитаєш. Згодна?)

-SÌ (так)

-Ora rimettiti in sesto, torna dal cielo sulla terra e inizia a lavorare. Hai la tua prima esibizione sul naso.(А зараз бери себе в руки, повертайся з небес на землю і починай працювати. В тебе на носі твій перший виступ.)

Слова Сесіль охолодили мій пил. Дійсно, якщо Руслан Сергійович, вважає за потрібне мені не дзвонити, значить так і буде. Ми нічого один одному не зобов'язані. Тому і мені варто про нього забути.

Після розмови стало легше і я зробила те, що в мене виходить краще всього, поринула в роботу. Без передиху, навіть вдома я продовжувала працювати, повторюючи матеріал. Тим паче на носі дипломна, зайнятися є чим. Так і проходив час.

День у день, я постійно займалася чимось, аби не думати про зайве. Так і прийшов мій фінальний етап. 28 серпня, день виступу. З самого ранку, я не на жарт хвилювалася. Зазвичай, зі мною в такі важливі моменти був Нік. Він заспокоював мене, підтримував, відволікав, а ще купляв різні солодощі. Зараз, можна сказати, найважливіший день в моєму житті, і я одна. Так страшно і сумно одночасно, мені давно не було. Виступ має бути у шість годин вечора. Ні, я точно до цього часу зійду з розуму. Треба з цим щось робити. Наспіх зібравшись, побігла на вулицю в пошуках чогось...не знаю чого. Просто треба відволіктись, а стіни квартири так давлять, що нікуди дітися. Я йшла і йшла, і йшла, не розбираючи дороги. В кінці кінців опинилася в старій частині міста і вирішила погуляти. Архітектура Італії-це щось неймовірне. Напевно, якби мені сказали вибрати іншу країну для проживання, то я незадумуючись вибрала б Італію. Раптом, мені задзвонив телефон. Це була Сесіль.

-Ciao, Alexa. Come stai? Umore?(Привіт, Алексо. Як справи? Настрій?)

-Va tutto bene.(Все добре).

-Uuu, ho sentito, la ragazza è scollata.(Ууу, чую, дівчинка розклеїлася.)

-Beh, ce n'è un po'. Sono solo preoccupato.(Ну трохи є. Я просто переживаю.)

-Dove sei ora?(А ти де зараз?)

-Quindi, ho deciso di fare una passeggiata.(Ось, вирішила на прогулянку вийти.)

-E dove sei esattamente?(А де ти саме?)

Я скинула їй свої координати.

-Fantastico, vai nella piazza principale, io salgo e camminiamo(Прекрасно, вийди на головну площу, я під'їду і ми пройдемося.)

Так і зробили. Буквально через 20 хвилин Сес прибула і потягнула мене на шопінг зі словами (Dovresti brillare più delle stelle). Що значить ( Ти маєш сіяти яскравіше зірки)