36

Практика проходила зовсім не так, як я очікувала. Я думала, що буду постійно працювати, готувала свій мозок до сприйняття великої кількості інформації, а виявилося зовсім навпаки. Хоч практика була кожен день, але все було дуже лайтово. Я приходила на 9 ранку в консерваторію, там мене зустрічала Сесіль і починалася теоретична частина, яка проходила близько двох годин. Можу сказати, що я скоріше закріплювала свої знання, аніж вивчала нове. 

Після теорії в нас годинний перерив. Ми йшли в наше улюблене кафе, замовляли каву з круасанами(я в них просто закохалася) і говорили про все і ні про що одночасно. Мої початкові враження про Сесіль не виправдилися. Хоча вони і не були помилковими. Сес розказала мені, що я просто прийшлася їй до душі. Вона відчуває, що ми чимось схожі, тому так добре до мене ставиться.

Після наших поседеньок, ми поверталися до консерваторії і починалася практична частина. Мені не розказували нічого нового, ні. Ми працювали над свободою дій. Мене вчили вивільнювати тіло, розслаблятися, отримувати задоволення від справи. Сесіль настільки вправно і непомітно виправляла мої помилки, що вже за 2 неділі все було майже ідеально. Вона доступно і дуже влучно пояснювала все, що було потрібно, а я вбирала інформацію, як губка. Також, вже після першої неділі Сес запропонувала попрацювати над моїм вокалом. Звичайно ж я погодилася. Тому після того, як ми закінчували з практикою, я їхала додому відпочивати, а в шість годин вечора приїздила до студії Сесіль, де ми відпрацьовували мої вокальні здібності. І от в плані вокалу, жінка навчила мене багато чому. Мій голос відкрився зовсім з іншої сторони. Зажими, дискомфорт, важкість - все це зникло. Я просто була на сьомому небі від щастя.

З Русланом Сергійовичем ми зізвонювалися практично кожен день. Він мені звітував про кота, а я, в свою чергу, про те, як проходить практика. Про пропозицію Сесіль, поки що вирішила нічого не говорити. Щось в середині мене було проти розголосу цієї інформації.

Спочатку декана трохи напрягло те, що в мене зовсім інший куратор, тому він одразу почав копатися, що відбулося. Насправді, це була просто випадковість. Сеньйор Каваллі дійсно мав навчати мене, однак через якісь там особисті справи, він від'їжджав у Францію, тому мене і передали іншому викладачу. Хоча це навіть і добре. Ми з Сесіль знайшли спільну мову, та навіть більше. Жінка, ніби стала моєю наставницею, до якої я могла звернутися в будь-який момент. 

Сьогодні, як завжди, після обіду почала збиратися на вокал. Тому, поспіхом натягнувши комбінезон, побігла до студії, де мене вже чекала Сесіль

-Ciao dolcezza (привіт мила)-Привітала мене вона

-Buonasera Cecile (Доброго вечора Сесіль)

-Alexa, ho ottime notizie per te. Ricordi, alla fine della pratica, dovevi presentare pubblicamente i risultati?(Алекса в мене є чудова новина. Пам'таєш по закінченню практики ти мала публічно представити результат?)

-Se non erro, dovevo dirigere il coro.(Якщо не помиляюся, я мала диригувати хором.)

-Tutto è così. Ma voglio darti l'opportunità di sentirti un vero cantante sul palco. Pertanto, alla fine del tirocinio, avrai un altro compito aggiuntivo. Spettacolo al Teatro alla Scala(Все так. Але я хочу дати тобі можливість відчути себе справжньою співачкою на сцені. Тому наприкінці стажування у тебе буде ще одне додаткове завдання. Виступ в Театрі Ла Скала)

Щооо?? В мене абсолютний шок.

- Questo è serio?(Це серйозно?)

-Non scherzerei con uno così, Alekso. vuoi questo?(Я б не шуткувала з чимось таким, Алексо. Ти хочеш цього?)

-Innegabilmente sì! È un grande onore per me. Non potevo nemmeno sognare una cosa del genere(Беззаперечно так! Для мене це велика честь. Я навіть мріяти про таке не могла)

-Poi prepariamo il programma e il ventinovesimo agosto sarai di scena!(Тоді готуємо програму і двадцяять дев'ятого серпня тебе чекає сцена!)

За півтори години репетиції ми вибрали твір і розібрали його. Додому летіла на крилах щастя. Досі не віриться, що я буду виступати...

Відпочивши, вирішила подзвонити Руслану Сергійовичу. Мені так хотілося, щоб саме він дізнався першим, про таку важливу для мене новину..

Я дзвонила декілка разів, однак ніхто не відповідав. Це було дуже дивно, адже  чоловік завжди брав слухавку. Так, не треба себе накручувати! В кінці-кінців він не має сидіти чекати, доки я зателефоную, у нього купа своїх справ. Тому, поклала телефон, пішла на кухню, щоб приготувати собі каву. Однак, відчуття страху не покидало...