34

Поїздка далася дуже важко. Я завжди погано переносила поїздки, особливо якщо це автобус.

Мілан зустрів мене чудовою погодою. Сонце так яскраво світило, що аж засліплювало. Все таки Італія була моєю улюбленою країною, ну крім рідної України звичайно. Її спокійний плин життя дуже заспокоював і утихомирював нервову систему. А ще Італія завжди в мене асоціювалася зі смачною випічкою і морепродуктами.

На виході з вокзалу мене вже чекала машина з водієм. Мені заздалегідь подзвонили і повідомили про автомобіль. Тому спокійно всілася в машину і стала чекати, коли ми приїдемо на місце. Дорога зайняла від сили 20 хвилин. Приїхавши до багатоповерхового будинку, попрощалася з водієм і пішла освоювати своє нове житло.

Зайшовши в квартиру, одразу почала все роздивлюватися. Приміщення складалося з спальні, ванни, гостьової і невеличкої кухні. А...балкон! Вид просто кайфовий, здається, що я ніби попала на картинку в Пінтерест.

Одразу ж розклала свої речі. От в мене манічка, доки все не облаштую, то не заспокоюся. Навіть якщо буду з ніг валитися, все одно буду приводити все до порядку. Нік часто мене за це сварив. Казав, що я якась ненормальна. Від спогадів настрій став трохи пригнічений. Згодом, мене зморило і я просто відключилася. 

У ві сні я знову опинилася в ненависній палаючій кімнаті. В минулий раз я не могла рухатися, хоча, по правді кажучи, навіть не намагалася. В цей раз, я зі всіх сил старалась хоча б поворухнути пальцем, але нічого не виходило. Тіло повільно - повільно тліло, приносячи жахливий біль і зупинити його я була не в силах.

Проснулася ближче під вечір і одразу пішла в душ. Мені хотілося просто змити все те, що накопичилося назовні і в середині. Нещодавно, я відкрила для себе таку чудову штуку, як холодний душ. Дуже класна практика, хочу сказати. Коли вперше спробувала, було дуже важко, здавалося, що тисячу голок разом впиваються у шкіру. Але відчуття після...їх ні з чим не зрівняти. Емоції вщухають, а концентрація підвищується разів так на 10. Ось і зараз, виходячи з душової кабіни, спокійненько будувала план на вечір. Взагалі-то, я мала повідомити сеньйора Каваллі про свій приїзд ще зранку, однак, все пішло не за планом.

Зробивши собі каву, вийшла на балкон і набрала номер.

-Buonasera. Mi dispiace molto do non aver richiamato prima (Добрий вечір. Мені дуже шкода, що я не передзвонила раніше.

-O! Non preoccuparti, ragazza. Capisco che hai bisogno did riposo. Pertanto, Oggi puoi Una passeggiate e domani puoi venire ad allenati.(О, не хвилюйся дівчинко. Я розумію, що вам потрібен відпочинок. Тому сьогодні можна погуляти, а завтра прийти на практику)

-Grazie Signore. ( Дякую сеньйоре)

-Ciao, Aleksa, riposati.( Бувай, Алексо, відпочивай)

Недовго думаючи, вирішила прогулятися по місту. Зібрала коси в пучок, вдягнула юбку, рубашку, накинула джинсовнку і вийшла. На вулиці було достатньо прохолодно, тому накидка була досить доречною. Пам'ятаю, коли ми вперше поїхали з Ніком на конкурс в Київ і вирішили прогулятися, він попросив мене накинути на плечі хоча б якийсь кардиган, а я встала на диби і сказала, що це дивно, адже на вулиці жарко. А вже через годину погода зіпсувалася, мене продуло і Нік потім мене лікував. З того дня, я завжди вдягаю верхній одяг.

Помірно йдучи по місту, роздивлювалася будиночки. Вони були такими цікавими і  милими. Взагалі, в Мілані я була не вперше. 3 роки тому я приїздила сюди з Ніною Михайлівною на її останній концерт. Це було божественно!!!

Вона виконувала один з моїх улюблених творів "Setu Mami". Такого ніжного і в одночас потужного виконання, я ще ніколи не чула. Ніна Михайлівна була справжньою королевою. Її голос заповнював весь зал, проникаючи в кожний куточок. Ніколи б не подумала, що в такій тендітній жінці може бути стільки сили. Тоді весь зал, слухав невідриваючись, а після концерту квіток було стільки, що прийшлося викликати окремо машину. 

Ці спогади сколихнули приємні почуття. Мені хотілося досягти такого ж успіху. 

Раптом, я відчула дуже приємний запах. Він доносився з невеличкої кав'ярні. Мене мов магнітом потягнуло до неї. В приміщенні було дуже комфортно і атмосферно. Я замовила собі какао і круасан з ванільною начинкою. Зайняла місце біля панорамного вікна і стала чекати замовлення. Його принесли досить швидко. Все виглядало так апетитно, що я мало не накинулася на їжу.

Під час трапези задзвонив телефон. Це був Руслан Сергійович.

-Ало

-Привіт Сашо. Як долетіла?

-Доброго вечора Руслане Сергійовичу. Все добре. Вже прибула на місце, зараз сиджу в кафешці, їм.

-О, да ти що!? Ти їсиш! І навіть без нагадування. Прогрес..

-А без підколок, ніяк?

-Ніяк. Власне, телефоную, щоб переказати, що з твоїм мейнкунчиком все добре. Він поїв і он спить- включив декан відео.

О, то він у мене вдома...СТОП! Мейнкунчик?

-Ви сказали мейнкунчик?

-Ну так...Дуже дивно до речі, що таку породу викинули. Коти мейнкуни дуже дорогі на ринку. А ти не знала якої він породи?

-Ні..коли я його знайшла, він був такий маленький, що мені і в голову не прийшло, що він породистий.

-Ну тепер будеш знати. Все, не буду тебе відволікати. Гарного вечора.

-Вам також.

Після розмови настрій був просто прекрасний. Я ще дві години погуляла по місту, купила продукти, сувенірчики, а потім пішла додому. 

В мене був твердий намір взяти з цієї поїздки все можливе. Я стану найкращою!