23

Увесь цей час, до першого зібрання, я пахала, як проклята. Щось придумувала, змінювала, доповнювала, переписувала і так по колу. Результат мене задовольняв. Зрозуміло, що правки у міру роботи будуть, але початок покладено.

Коли настав час презентації старост усі були трохи на нервах, адже узгоджувати сценарій кожного відділу мала адміністрація та завучі відділів. На ній були присутні представники хорового й оркестрового диригування, вокалісти, теоретики, духовики, народники, і піаністи. Я, як завжди, вирішила продемонструвати свою презентацію першою, так сказати, відстрілятися.

— Всім доброго ранку! Не буду затягувати, одразу перейду до суті. Моя курсова робота буде вміщати декілька видів мистецтва. Це буде такий собі міні мюзикл, який міститиме в собі: виступ хору з оркестром, яким керуватиму я, виступи вокалістів. Також буде присутній сюжет, з яким ви ознайомитеся в роботі, — розказавши основну ідею, включила презентацію, де більш детально все розклала по поличках.

— Дуже цікаво і масштабно. Тут треба буде вкласти багато сил і використати велику кількість людей. Ти сама з цим впораєшся? — висловив свою думку Владислав, староста теоретиків.

— Ну раз я це представила, значить я впевнена у своїх силах, Влад. Тим паче я не зовсім одна..

— Тоді, буду радий побачити результат роботи.

Далі презентували свої курсові теоретики, за ними вокалісти, потім духовики, народники й замикали ланцюг піаністи.

Ідеї у всіх були дуже цікаві, я б навіть сказала монументальні. На подив, жодну з них не забракували. Дійсно цікаво подивитися, що з цього вийде. 

Після двочасового зібрання, я була вижата, мов ганчірка. Однак, пообіцяла зайти до Руслана Сергійовича.

Зайшовши в кабінет, привіталася і сіла за стіл.

— Показуй свій шедевр. Весь тиждень в тиху працювала.

Я передала йому в руки сюжет і сценарій. Чим більше Сокольський читав, тим більше його очі походили на пʼять копійок. Дочитавши до кінця, він спокійно відклав папери, склав руки перед собою і промовив:

— Сашо, ти розумієш, що це практично нереально?

— Ключове слово "практично", а значить цілком реально. 

— Це не дитячі забавки. Для такого виступу треба готуватися, як мінімум пів року і всім складом педагогів, а ти хочеш вкластися за два місяці. Треба підготувати хор, десь знайти купу реквізитів і техніки, найняти звукорежисера.

— Я знаю, все вже розрахувала. Єдине, що я попрошу — підтримки.

— Саша, ти суцільна біда!

— Я знаю.

— Я тобі допоможу, можеш не хвилюватися, а тепер кроком марш додому. І добряче виспись.

— Дякую вам, всього доброго!

— Йди давай, непорозуміння ходяче.

РУСЛАН

Після того, як Саша повернулася в коледж, жити стало, ніби легше. Всю неділю її відсутності, я сам того не помічаючи, дуже нервував, здригався від кожного дзвінку і повідомлення, думаючи, що дзвонить саме вона. Навіть декілька раз поривався поїхати дізнатися, як вона там, але вчасно себе зупиняв. По-перше, Олександра мені ніхто. По-друге, я їй дав час зібратися з думками й прийти в себе. 

Побачивши дівчину в перший день, помітив, що на її обличчі, застигла маска, під назвою "у мене все ОК", а в очах відображався всесвітній сум і втома.

Однак, вона працювала, продовжувала жити, це вже радує.

Про звітний концерт, я дізнався мало не останній. І звичайно ж розумів, що Саша буде представником нашого відділу. Знаючи її ентузіазм, я не сумнівався, що робота буде масштабною, але навіть не міг собі уявити на скільки!

Коли дівчина принесла сценарій, то прочитавши його, в мене полізли очі на лоб. Задум гарний, дійсно гарний, але рівень надто високий. Там тільки одна підготовка хору чого варта! Звичайно, я погодився їй допомогти, бо сама вона якщо і впорається, то просто загнеться. А підтримка ніколи зайвою не буде.

Від роздумів мене перервав телефонний дзвінок. Номер був невідомий.

— Слухаю!

— Сокіл, радий тебе чути.

Які люди завітали....

— Привіт, Артуре. З якого приводу телефонуєш?

— Все по тому ж Рус. Є робота для тебе.., — не давши йому договорити сказав:

— Арт, я тобі вже давно сказав, я зав'язав з минулим.

— А ти добряче подумай! Замовник готовий виплатити кругленьку суму, за якісне виконання роботи. А кращого ніж ти, я не знаю.

— Моя відповідь залишається незмінною. — Після цих слів, відключив слухавку.

Ця розмова сколихнула давні спогади...