9

РУСЛАН

Днем раніше..

Добрий ранок, я в світанок. Прокинувся від різкого дзвінку телефона.

- Який йолуп вирішив подзвонити мені зпозаранку в неділю?!- Пробурчав, і недивлячись підняв слухавку

-Здарова Рус.

- Вадим, ти з мене знущаєшся, чи що?!

- Рус не дратуйся, я дзвоню по справі.

- Якщо це не діло життя та смерті, можеш навіть не говорити.

- Не звизди. Давай ноги в руки, я тебе чекатиму в "Бурбоні".

- Щоб тебе прибило по дорозі.

- І тобі всього найкращого.

Ну робити нічого. Встав, зібрався і вже через 15 хвилин був в барі. А ось і Вадим.

- Чуєш, сам витягнув мене з ліжка, ще й чекати змусив.

- Вибач, на конференції затримали.

- Проїхали, по якому поводу кіпіш?

- Сьогодні зранку мені подзонив Завгородський.

- Ректор Одеської конси?

- Мг.. Так ось, у них там зараз проходить конкурс-фестиваль. І від нашого коледжу треба когось відіслати. Я хотів з тобою порадитися, кого саме. Бо ти ж прекрасно розумієш, що туди аби кого не відішлеш. Є хтось на думці?

Тут навіть і думати нема чого.

- Так, є. Двоє студентів мого курсу, Микита і Олександра. І хоч профіль у них диригування, але в вокалі обоє найкращі, не сумнівайся.

- В тобі я ніколи не сумнівався. - Сказав Вадим і відсалютував мені чашкою еспрессо.

- Які там умови конкурсу?- Треба ж знати до чого їх готувати.

- Взагалі початок конкурсу через чотири дні. Якихось особливих потреб немає. Два будь-яких твори, на достойному рівні. Там просто всіх поділять на категорії і все.

- Ну, в принципі, придумати щось можна, програма є, там тільки деталі допрацювати.

- Прекрасно, тоді я сьогодні увечорі повідомлю їх обох. Хай вони до тебе завтра прийдуть, розкажеш їм все.

Далі було обговорення робочих моментів. В останній час, Вадим багато зі мною спілкується, мені це навіть подобається, відчуття, ніби ми знову стали підлітками....

ЛЕКСА

Знесло нас з Ніком в 6 годин ранку. Ну точніше знесло мене)

- Нік, вставаай!! Досить вже дрихнути!

- Гуляй лісом, Лекс, в мене сьогодні вихідний!- Сказав він і накрив голову подушкою.

- Який вихідний!? Нам ще треба зібратись, підготувати костюми, приготувати поїсти, у нас купа справ, які треба зробити, а ти в ліжку валяєшся!- Сказала я, і почала стягувати з нього ковдру.

Раптом, Нік вскочив, вхопив мене за талію, повалив на диван і почав лоскотати! Я до жаху боюсь лоскоту!!

- А я тебе попереджав! Нарвалась!

-Нікусік...аа, будь-ласка, досить! Я зараз вмру!- Через сміх стогнала я.

Під руку потрапила подушка, якою я з розвороту запулила в Ніка. Він такого не очікував, але швидко оговтався і в кімнаті почався справжній бій.

- Все, все, я здаюся! - Капітулював друг, піднімаючи руки.

- Отож бо! Одразу б так!- Войовничо відповіла йому.

- І так, що у нас на повістці дня?

- Значить! Для початку душ і сніданок. Шуруй перший, доки я напишу план.

-Мг, купити їжу, воду. Потім ще заїхати в аптеку...хм, по моєму все..- перечислила вголос.

Через декілька хвилин Нік виліз з ванни і прийшов на кухню.

- Ну що, написала?

-Дивись, ось список, треба буде, добавиш свої пункти. Я в ванну. Доречі, сніданок на тобі! - Крикнула я, виходячи з кухні.

- От зараза!- Прилетіло увідповідь

Боже, душ-це щось неймовірне! Після нього відчуття, ніби тонну грязюки з себе змила.

Ммм, який запах з кухні.

- Текс, і що ж моя "хазяюшка" приготувала?- Запитую я.

- Гарячі бутерброди і кава, вас задовольнять ?

-  Ммм...Царський сніданок!

- Падай давай, цариця.- Фиркнув Нік.

Ми поснідали і поїхали в торгівельний центр за покупками. В принципі, нічого особливо масштабного не купляли. Лише ліки, які могли знадобитися, їжу в дорогу, та деякі незначні речі. Після, Нік завіз мене додому, де я почала збиратися. Спочатку, приготувала їжу. Спекла зернові хлібці і пончики по проханню друга, поклала фрукти і овочі, і заварила чай в термосі. Все це склала в сумку і пішла розбиратися з валізою. Терпіти не можу збори, тому що треба передбачити всі можливі варіанти розвитку подій, і все одно щось піде не так! До вечора все було готово, тому я лягла спати з чистою совістю.