8

АЛЕКСАНДРА

З того рокового дня моє життя стало дуже "веселим". Коли я думала про "війну", то не здогадувалася яка каторга мене чекає. Від мене вимагали в рази більше, ніж від інших. Я мала знати навіть те, про що нам не розповідали. Ходити на всі можливі додаткові заняття. Тепер в мене все було розписано почасово, навіть, іноді, походи до вбиральні.

У вечорі, коли я робила презентацію, мене відволік телефонний дзвінок.

-Доброго вечора Олександро, вибачте, що відволікаю - Ну нічого собі, сам ректор телефонує, цікаво...що я вже не так зробила?

-Доброго вечора Вадиме Вікторовичу.

-Олександро, хотів повідомити про те, що студентів з нашого коледжу запросили на конкурс, який проходитиме в Одеській консерваторії. І ми вирішили запросити на конкурс саме вас і Микиту. Звичайно, якщо ви погодитеся.

ОМГ! Одеська консерваторія! Це саме те місце, в якому в майбутньому я хотіла навчатися. Це буде прекрасна можливість показати себе за межами нашої області, на великій сцені.

- Так звичайно, я зрадістю прийму участь у цьому конкурсі.

- Дуже радий чути. Микита також згодився.

Мене радує ця звістка. Хоч не одна поїду.

- До речі, з вами, як представник педагогів нашого коледжу також поїде Руслан Сергійович. Власне він і запропонував вашу кандидатуру.

Ну ніііі!! Ну чому саме він?! За що ж мене доля так карає?

Стоп.

Як це він запропонував мою кандидатуру? Він точно про нашого Руслана Сергійовича говорить? Наш декан тільки і робить, що критикує мене з кожного приводу, і не дає спокійно вдихнути, а тут він запропонував мою кандидатуру. Ситуація стає все цікавіше і цікавіше.

- В будь-якому випадку, я рада, що маю можливість представити наш коледж.

- Значить завтра, о восьмій ранку прийдете до Руса, уточните всі моменти, щоб бути готовими до поїздки.

- Добре, я вас почула.

-  Дуже радий, гарного вечора Олександро.

- Вам також, Вадиме Вікторовичу.

Декілька секунд я сиділа і намагалась оговтатись від почутої новини. 

- Іііііі, це просто нереально - Перешла я на ультразвук.

Доробивши презентацію, лягла спати в прекрасному настрої.

Зранку, в коледж я летіла на крилах радості. Навіть думки про те, що Сокольський поїде з нами, мене не засмучували. Біля входу я зустріла Ніка, і ми обоє попленталися до декана. Перед дверми кабінету я почала пасти задніх.

- В останній раз, коли я була за цими дверима, все зкінчилося не дуже добре.- Невпевнено промовила я.

Друг обережно взяв мене за руку і відповів:

- Тоді з тобою не було мене.

І дійсно, чому я хвилююся? Нік впевнено постукав у двері і ми зайшли.

-Доброго ранку.- Привітався з нами Сокольський.

-Доброго. - Одночасно відповіли ми.

- Значить, я так розумію, ви прийшли з приводу поїздки?

- Так. - Відповідав лише Нік, я тільки болванчиком кивала в такт його словам.

- Гаразд. Уважно слухаємо і запам'ятовуємо. Виїзд у нас післязавтра о 7 годині ранку. Не лякайтеся, програма буде та сама, що й зараз, тим паче вона у вас готова. Конкурс буде тривати два дні, додаємо дорогу і відпочинок, в сумі виходить  чотири дні. З собою брати тільке саме необхідне і костюми. Класичні, смокінг, сукня в підлогу, мають у вас бути, і українські, візьмемо в костюмерній коледжу. Все, можете бути вільні. До речі, сьогодні і завтра я вас знімаю з пар. Вам треба буде підготуватися і як слід відпочити, бо сьогодні я з вами буду працювати до того моменту, доки не доведу все до ідеалу.. І так, питання?

- Немає.- Відповів Нік

- Прекрасно, шуруйте в 17 аудиторію, я через 5 хв прийду до вас.

Все, що було далі страшно навіть згадувати. Що я там казала про особисту каторгу? За ці 8 годин безперервної роботи, я зрозуміла поняття слів " пекельна праця". Руслан Сергійович придирався до кожнісінької дрібниці. Навіть зайвий рух, чи вираз обличчя, могли стати причиною почати все спочатку. Нас відпустили лише у чотири години дня. І все, на що вистачило сил - це викликати таксі. Ми навіть вирішили, що Нік залишиться у мене, тому що його квартира зноходиться на другому кінці міста, ще й на п’ятому поверсі, а ліфт не працює. Зайшовши в мою "обитель", перевдягнулися і завалилися спати. Радує лише те, що завтра у нас вимушений вихідний.