10

"Я знаю твою таємницю"Лола прокинулася в холодному поту, вона знала цей голос" Невже вона жива після всіх моїх старань" "Ти помстишся за мене?" почувся знайомий чоловічий голос.
-Так братику.-Прошепотіла дівчина, з її очей бризнули сльози, вона зсилою зжала лікарняне одіяло.-Я все зроблю заради тебе.
Почувся шум, голос Ольги ехом роздавався в порожньому до цього коридорі.
-Швидше везіть...Нік та злізь ти знього... Нік ти так його щадушиш...Слім, заберіть його ,будь ласка, Нік злізь з каталки!!!

В коридорі стало знову тихо, Лола в стала на тремтячі, підгинаючись ноги і пішла по підстіночкою з палати в коридор, з коридору туди де ледь чутно було чиюсь розмову. Двері були приоткриті і дівчина побачила, що в центрі кімнати на операційному столі, під крапельницею лежав Ден, над ним чаклували Макс з Ольгою, Макс використовувала силу зцілення, її Зоряний дух, чорний кіт сяяв виділяючи неймовірну силу, то завмирав на місті то ходив по тілу Дена.

Нік відчув, що за ними хтось спостерігає, він оставив спроби чимось допомогти в порятунку брата, якого знайшли ледь живого біля одного з старих пам’ятників на кладовищі.

Він підійшов до дверей, але за ними нікого не було.Лиш порожній коридор.
На щастя Ден відновлювався дуже швидко, але нічого не пам'ятав про те що трапилося, подорож в світ демонів далася важко, він був як маленька дитина, але через недюлю вже сам ходив і проти протестів Ніка, який за ним доглядав, сам почав їсти.

-Мілідасе, що ви мені хотіли показати.- Смуглявий чоловік зайшов у просторий кабінет- Я тільки що прибув і мені повідомили, що у вас щось є для мене.
-Так, пам'ятаєте, Річарде, ми розповідали вам, що до гілдії прийняли студентку первого курсу академії?
-Так, щось з відділом ювелірів було звязано.
-Так, я вам дещо покажу і мені здається, що це те, що ми так довго шукали.
-Ви впевнені?Я хочу побачити це на власні очі.

В кімнаті де стояли чоловіки панувала темрява, єдиним джерелом світла було велетенське вікно, що ділило кімнату на дві частини, але воно мало настільки укріплене скло, що світло ледь проходило, але це було зроблено спеціально що б ті хто перебував у віддаленому просторі не бачили тих хто в темній частині і що б ті могли за ними спостерігати.

Чоловіки наблизилися до вікна і почали спостерігати, що там відбувається. Дівчина в сірому плащі ніби в трансі стояла перед великим демоном.
-Мілідасе, ви хотіли мені показати як цей демон уб'є цю нещасну?
-Ви торопите події, він не уб'є її, сили в нього не ті.
-Дивіться , краще потім зрозумієте все.
Велетенський демон роги якого були більші за дівчину у два рази, відчувши що стримувальні пута ослабли, раптово кинувся на неї, вона не спішила ухиляються, тільки коли він був на відстані витягнутої руки, вона зробила крок в сторону, не помітно для нього до торкнулася до колючої шкіри, все відбувалося бестро демон зревів від неудачі, і поки він розвертався щоб нанести ще один удар, дівчина встигла відламати великий гострий шпичак на спині монстра. Тому явно це не сподобалося він це показав своїм голосним ревом, на рогах у нього спалахнуло полум'я від люті.
-Мілідасе, щому вона не використає меч той що он в кутку лежить.
-Річарде, броню цього демона жодний меч не проб'є.
-Але, як вона зломала йому шип.Він отруйний?
-Так отруйний, а шип ми йому зломали надломали як ловили.
-Зрозуміло.-Річард поправив окуляри.
Тим часом, дівчина весь час ухилялася від атак демона, навіть палаючі роги не лякали її. Не сподівано для спостерігаючих і для нападника дівчина різко вдарила демона йогож шипом. Він розгубився і тоді на очах всіх там де вона стояла виник ще один такий демон, поки всі кліпали, кроми Мілідаса , який очікував чогось подібного, новий димон своїми гострими рогами пробив наскрізь до того покаліченого монстра.

Демон звив остальній раз і зник, замість нього з'явилася велика сіра куча, яка різко накинулася на дівчину.

Це був новий демон, який нагадував собою велику купу вязкої, сірої глини, від не реагував на удари дівчини і та не сильно,і старалася його побить бо це було марно. Він побачив її байдужість почав кидати в неї слизовими грудками. Краплі слизу потрапили на дівчину це їй не сподобалося, вона знову перетворилася на рогатого демона, з розбігу кинулася на демона- кучу, який миттю поглинув нападника, але куча не довго раділа успіху.Від неї почали підніматися маленькі хмарки пару, по бриткому тілу побігли тріщинки.
-Вона випаровує його.-Здивувався Річард.
За мить демон ніби луснув,як повітряна куля, кімнату заповнив сірий, їдкий пил. Коли він трішки осів, спостерігаючі побачили дівчину, яка ледь стояла.

-Річарде, забери її звідти,тільки маску надінь.
-Добре.-Річард надів запропоновану маску.-Миттєве переміщення.
Секунда і він в пильній кімнаті, бере дівчину на руки, секунда і він знову на попередньому місті.
-Добре, Річарде.-Мілідас вийшов з темної кімнати в коридор, і там сказав комусь.- сек.- Групу зачистки в цей сектор і Річарда не хай про це ніхто не знає.

Ішли дні Нік відновив сили і на думку Макс
йому дуже пощастило бо його звільнили від практики, скожним роком вона все складніша, але він проти цього протестував, говорячи, що здоровий.
Макс ліниво потягнулася, літне сонце без жалістно палило, так хотілося кудись де прохолодно, але для первого курсу навчання ще не закінчилося.Лола ходила з кутка в куток аудиторії, розмовляючи по смірту, але Макс не цікавило прощо їй було жарко, дуже жарко.
-Представляєш,Макс, ти мене чуєш.
Макс ліниво подивилася на подругу, яку переповнювали емоції і ледь відповіла їй.
-Мені жарко.
-Внас не буде практики, від нас відмовилися всі!Розумієш всі?!

-Не панікуй, ми без практики не лишемся, я тата попрошу він до себе на ферму візьме, ти ж не проти?
-На ферму?Ну...але в нас виходу іншого не має.- Лола безсильно обрушилася на стул біля подруги.
-Тільки я не знаю чи ми зможемо всю нашу групу взять на практику...