9

Після канікул вливать в нудний потік пар і домашньої роботи було не легко, до того дівчата притихли, більш ніхто не робив дурниць, не рискав в пошуках демонів і не приємностей на свою п'яту точку, всі дивувалися такій тиші, тринадцяту групу ніби підмінили, в професора Любертса почало дьоргатися праве око, він весь час чекав якоїсь від них витівки.

- Любертс, що з тобою? В тебе око сіпається.- директор Укерт поставив чашку і уважно подивився на професора.
-Ні нічого.-Любертс опустив очі, його лисина виблискувала на сонячному промінні.
-Так як я й повірив.- Торчман встав за свого столу, за мить зник з поля зору професора за столом, потім з'явився біля вікна.- Ти переживаєш через майбутні канікули, чи через те, що твої затихли?
-Ходять слухи, що ви хочете організувати спец групу?
-Таки слухи поширюються.Але звідки ти знаєш, що в мене цієї групи вже не має?

- Але...
-Тобі потрібно відпочити, я говорив уже з майстром твоєї групи Слімом і завідувачем гуртожитку Гнелсом, вони краще візьмуться за твою групу і ще в нас з'явилися бажаючі викладать в тринадцятій групі, це розвантажить вас з Слімом, я вирішив зайнятися і цею огрішностю. Шукаючи свою мрію, я не бачив, що вона перед носом. В двері хтось постукав і не очікуючи відповідь відкрив їх, на порозі стояв високий чоловік з шрамом на обличчі, за ним ще троє в тіні.
- О Доріане, проходьте ми саме за вас говорили

.***

-Вітер, а ти надовго до нас?-Каміла дивилася на хлопця з цікавістю.-А ти змінився за цей час, що я тебе не бачила.
-А ти не міняєшся, Камелія, я на два роки молодший за тебе, а холодно сьогодні, а ще первий день весни.В тебе холодні руки-Вітер взяв долоні Каміли в свої, що б зігріти.
-холодна ця скамейка.-Каміла нахилилася до хлопця і подивилася йому прямо в очі.Потягнулася до нього вустами і прошепотіла.- Зараз.
Різким рухом хлопець підняв дівчину собі на коліна і за декілька секунд на місце де вона сиділа з криком обрушився Нік.

-Може, ви повиходите з своїх сховок і ми підемо обідать, Лола вже доварила.-Каміла так і сиділа на руках у хлопця, поруч приходив до тями Нік.- Ден ти в сніговику з нього аж пар іде, хоч ти і маг з силою холоду.
Сніг з сніговика посипався, в середині нього справді був Ден.
-Як ти вичислила, що то саме я?- Ден підняв з землі свою шапку і струсив з неї сніг.-Там міг бути хто завгодно, наприклад Бен.

- Ми бачили Бена, він прийшов до Лоли допомагав їй готувати обід, а чому не Макс бо вона он там іде з Ольгою.
-Це не пояснює всього.- Нік тер шишку на голові.
-Те, що ти був на дереві ми визначили по тому, що періодично ти розтоплював сніг, який не долітав до нас, тому що Ден в сніговика весь час чаклував, зупиняючи краплини і коли ти падав то на нас не упала жодна сніжинка.
-Камелія, не кип'яти їм мозок. Я маг повітря і вичислив вас зразу.
-Лола суп зараз википить.-Каміла дивилася в одну точку, брати дивилися на неї зкоса.-Не дивуйтесь я знаю всі її уловки, всі Лола.
Повітря в тому місці куди дивилася Каміла змигнуло, до них підійшли дівчата, Макс явно була не вдусі.
-Добре, що завтра субота, а то померти можна стільки домашньої роботи, щей до екзаменів готуватись, це жах-Макс плюхнулася безсил на скамейку і відчула щось м'яке, тепле.-А Нік це ти, ти справжній друг.
-Ага, друг.-Нік хіхікнув.
-Камі можна, значить і мені можна.
-Ну тоді, Ден бери Ольгу на руки, а то чому дівчина стоїть.- Вітер посміхався, ледь стримуючи сміх.
-Влад, правильно тебеж так звать, велечать.-Ольга серйозно дивилася на Вітра.
- Так, правильно.
-Ходімо вже обідати, а то Бен весь обід з'їсть сам.
-Добре ідем!- Влад встав, але Камілу з рук не випустив.
-Може ти пустиш мене на землю?-Каміла здивовано подивилася на хлопця, за час що вона провела в академії він став в раз десять сильнішим і більшим.
-Ні не пущу.
-Ну тоді неси мене і нам потрібно зайти в крамничку біля головного корпусу.
-Добре.
- Ну що перегони, Ден?!- Нік встав з скамейки з Макс в руках.-Ти приймаєш виклик.
-Приймаю.- Ден підхопив на руки Ольгу.-Ти не проти, Оль.
-А в мене є вибір?В перед за перемогою!

Лола зрозумівши, що геть спалилась, продовжила готувати обід, Бена вона заставила їй допомагати, кришити салат із капусти і моркви, вона дістала пиріг з вишнею, поставила на підвіконня, те що Лола побачила у вікно, завело її в ступор. На вулиці розмітая сніг бігли хлопці, на спинах у них сиділи дівчата, першість брав Влад з Камілою, від них не відстав Ден з Ольгою, Нік з Макс відставали тому, що магія вогню хлопцеві в цьому випадку не допомагала, так як сила повітря Владу і сила холоду Дену.

-Потрібно буде скласти ліжка на другому поверсі бо тут ми не помістимося, Бен занесеш туди стола?
-Звичайно. А він пройде по сходах.
-Блін, в нас старий стіл спробуємо через портал.
-Ну добре.-Бен видавив посмішку.

Те що побачили ті, що змагаються було ще дивніше. Лола запихала стіл у відкритий портал і судячи по звукам на горі там Бен витягував його. Хлопці так бігли, що попадали обличчями в сніг забувши хто виграв.
-Демон.- Прошепотіла Макс.-Там демон.
-Ольга, підтримку Лолі, Макс світловий бар'єр навколо нас і дому, я на гору.
Каміла миттю вилетіла на другий поверх де Бен ледь тримав один з країв стола, дівчина зрозуміла, що хлопець не витягує його, а блокує ним прохід для демона, але видно було, що довго той не витримає.
-Бен, потрібно буде відпустити стіл.
-Але тоді та тварь попаде сюди.-На обличчі Бена був дивний спокій.
-Але якщо цього не зробити, то демон нападе внизу на дівчат.
Бен різко відпустив стіл і так вийшло, що він заблокував повністю портал у дівчат. Через декілька секунд показалися великі, сірі щупальця, які метнулися в сторону Каміли.Бен кинувся прикрити дівчину собою, коли він приодкрив очі то побачив те щупальце відрубаним біля своїх ніг, на порозі стояла Макс, а точніше Яскрава зірка