Макс зайшла в невеличке приміщення ,освітлене великим вікном, точно розмір приміщення визначити не можна було, але воно було маленьке, зразу як зайти в двері по праву руку були розміщені сходи на другий поверх, біля вікна був складений столик,табуретки були сховані в ніші під сходами, під дальньою стіною була розміщена плита, куфонна тумба і навісна тумба, міні холодильник, за сходами розміщалися ще одні двері.
- Камі, а що то за двері ?
- Імпровізована ванна кімната. Хочеш подивиться другий поверх ?Я поки продукти собиру.
- А можна ?
- Ні не можна.-Каміла відкрила дверці шкафчика вбудованого в нішу під сходами.
- Не кричи на мене.
Макс піднялася на другий поверх, кімната була не велика як і думала дівчина, світлі шпалери, зелений килим, велике вікно з коричневими шторами, дві кроваті по обидві стіни, між ними стіл, з лампою і стільчик, че один стільчик був біля дверей до кімнати, книжкові полиці на стінах,з книгами і маленькими статуетками тварин і янголів, велике зеркало і не велика тумба біля нього, ось такою була на первий погляд кімната дівчат.Жодних новорічних прикрас вона не мала.
- Я вже майже все зібрала.- Каміла зайшла до кімнати, поставила спортивну сумку на підлогу.- Зараз тільки одяг візьму.
- А де у вас шкаф?
- Зараз все покажу.
Каміла підійшла до свого ліжка, потягнула нажала на бокову досточку, через декілька хвилин вона відсунулася в сторону, відкривши простору нішу.
- В Лоли так само,відвигається.- Каміла дістала з ніші светра.- Ще в мене тут дещо для занять лежить.
- Ти сукню взяла? - Дівчина подивилася на подругу пристальним поглядом.
- Навіщо ?- Макс дуже здивувалася.
- Лолкин заскок, вона вірить, що як Новий рік зустрінеш так його і проведеш.
- Блін, не взяла. Тай в мене не має нових плать.Та й старі я ще в первий клас носила.
- В мене та сама біда, такщо не переживай.
- І що будем робить, Лола на нас сильно образиться?Ти ж її знаєш.Вона нас від злості кудись закине.
- Ага відкриє портал прямо в пекло. Зараз все вирішим.
Каміла підійшла до зеркала,провела рукою над зеркалом, дістала з маленької шкатулки мерехтливий порошок, посипала ним зеркало, щось пробормотіла, потім постукала по зеркалу.
- Де ж вона ?
Макс дивилася на подругу не зовсім здогадуючись, що та робить.
- Слухаю, - в зеркалі зявилося відображення Лоли.- Ви вже зібралися? Сукню не забудь? В Макс сукня є? Вона зібралася?
- Лола, притормози, а то я не то що відповідати, я й думати не встигаю.
- Добре...
-Відповідаю, Макс зібралася, я зібрала продукти, зараз речі візьму...
- Сукні ?
- Макс,підійди,а то Ло тебе не бачить .
Макс підійшла до зеркала, помахала відображенню Лоли.
- Привіт, Макс в тебе сукня є ?
- Розумієш...
- В неї також не має сукні.- Каміла перебила Макс
- Зрозуміло.- Лола на мить задумалася.- В шафі в низу в чорному чохлі, біля осінього пальто, там ті сукні, які я більше не буду носить, але вони нові.
- Добре.- Дівчата разом кивнули на знак згоди.
- Дивись, берете речі, сідаєте на канатну дорогу, ти ж знаєш як її визвати, протопите, поставиш картоплю тушить, Макс нарізає салат, торт взяли, я домовилася на кухні в академії, доготовлюю зараз страви, напої я вже доставила на місце, перевірила все на справність, ялинку довбираємо разом, гірлянду можете повісить, музику я візьму свою, рок слухать не будем.
- Що ...що .Слухаємось і повинуємося.- Знову разом відповіли дівчата.
- Що не будем слухати рок, а знову Лолиного Тібі Ріда.- Макс засміялася і помітила плакат з співаком на Лолиній кроваті.- От і він .
Дівчата засміялися.
- Ну добре ходімо виберемо сукні, поки "супер бутік Лолин колишній одяг " не закрився.
Спустившись вниз Каміла відкрила шафу, яка була вбудована в сходи.Як і казала Лола вони знайшли чорний чохол.на первий погляд там було одна дві сукні, але відкривши його дівчата дістали напевно з десяток.
- Розширювальне заклятьтя?-Макс уважно роздивлювалася чохол.
- Воно саме.- Каміла згребла всі сукні з чохлом.- Ідем на другий поверх тут місця не має.
- Добре ідем.
Каміла протягнула серед кімнати ширму і вони стали приміряти сукні, одна за одною вибираючи кращу з десятка. Вони моглиб вибирать годинами, особливо Макс, але часу не було Каміла взяла, яке перве попалося, бо як вона сказала Макс " Падліцу все к лицю". Макс було складніше, їй подобалося багато суконь.
- І яку краще дивись.- Макс показала подругі дві сукні вечірню, чорну, довгу і синю коротку з пишною спідницею.
- Бери середню червону, серівно ти ще всі їх переміряєш.
- Коли?
- Після застіля Ло захоче розважатись, я ці сукні міряла уже тому візьму цю синю з чорним атласним поясом і пишною спідницею, без зайвих прикрас.
- Красиве, а взуття в тебе є ?
- Туфлі нам не знадобляться там можна і в тапках ходить.Колготи в тебе є ?Якщо не має то я тобі їх дам, в Лоли їх скільки, що вона сама всі не памятає.
- Де вона стільки грошей на це все бере.
- Повишена стипендія, щей доплата як старості і підробіток.
- Який ?
- Я тобі по дорозі розповім, а то час іти, уже.
- А котра година ?
- Уже четверта.
- Ого.Ходімо.Будем їхать канатною дорогою?
- Ні.- Призгадкі про не давню поїздку шлунок Каміли не добре одізвався.
- Ми не встигнем, пішком та щей з сумками ми будем іти дві години.
- Нічого є ще один спосіб...
- Який - Макс прищурила очі, вона знала, що якщо Каміла сказала, що є вихід то він є і це щось звязане з магією.- І що це буде?
- Ти ж знаєш, що магія Лоли портали., дуже часто.
- Нас Ло перенесе ? - Макс здивовано подивилася на подругу, останім часом вона часто дивувалася