Глава 3

Глава 3

- Що вдалося витягнути з цієї тупоголової сучки? - запитала Грея в мене, коли ми всі зібралися в конференц-залі.

- Багато цікавого про оборудки її татка, але щодо тварюк - нічого, - промовив я. - Вона взагалі поняття про них не має жодного. Особисто я вважаю, що її злили, відправивши сюди, і навіть знаю хто.

- І кому така тупувата аварка може заважати? - запитала Кара. Грея і Кара дуже негативно ставилися до піратки і не втрачали можливості це продемонструвати.

- Хтось із її братів. В аварців у процесі успадкування немає жодної різниці, чоловік чи жінка. Вона старша спадкоємиця аж цілого графа, якщо перевести у звичні нам титули. У її батька три планети у володіннях і бізнес із видобутку небезпечних речовин в астероїдних полях.

- І що ж донечка багатого виродка забула в піратів? - запитав Кхор.

- І ось тут найцікавіше. Вона не піратка, вона кадет на останньому курсі академії космічних сил Авари. Вчиться на пілота важких розвідувальних винищувачів. А тут опинилася, бо їй як завдання наказали таємно проникнути на базу піратів, пройти через червоточину, провести розвідку і повернутися назад на базу академії. Ось тільки такі завдання не дають кадетам. Це рівень уже професійних пілотів, а тому я почав копати в системі її винищувача і з'ясував, що польотне завдання було змінено за кілька сотих секунди до того, як вона сіла в навчальний винищувач, як і дані про реєстрацію. До початку польоту це був навчальний винищувач. Після початку став належати корпорації "Тарбанг", прикриття для піратського картелю работорговців на території Аварської імперії. Підпис того, хто змінив дані, намагалися приховати, і це їм вдалося, але можна сказати однозначно: це не голова льотного відділу академії. І щодо тупуватості я б остерігався висловлюватися.

- З чого б це? - запитала Кара, а ось Грея явно зрозуміла і запросила дані з повної діагностики інопланетянки.

- Сто дев'яносто - природний індекс інтелекту. Разом із дев'ятим поколінням нейромережі індивідуального замовлення та імплантами на індекс інтелекту той у неї зріс майже до п'яти сотень, - сказала Грея і, не соромлячись, присвиснула. - Та вона геній, виходить.

- Геній, не геній, але цілком собі розумна особа, - сказав я. - До речі, я тут подумав, що її можна використати для того, щоб нацькувати її татуся на піратів. Багато чого він не зробить, але він усе ж таки в Аварі не остання особистість.

- Це все добре. Але що з тварюками? - запитала Уля, яка до цього мовчала. 

- Вони не є розумними. Вони - дистанційні ляльки, керовані невідомим методом ззовні. Є певний перелік зашитих програм у псевдосвідомість тварюки, - почав я розповідь. - Звідки вони з'явилися на винищувачі, сказати не можу. Для цього треба вирушати на базу академії, але й там, сумніваюся, що ми зможемо з'ясувати щось.

- У якому сенсі? - запитала Атамі.

- Сумніваюся, що на базі академії стоятимуть такі сенсори, як у нас, а отже, якщо хтось із академії не причетний до поширення тварюк, то жодних даних про них не буде, - пояснив я своїй учениці. Її, до речі, з незрозумілої мені причини посадили цього разу поруч зі мною на місце Греї, та й злегка фіолетовий відтінок шкіри Атамі говорив, що в неї не все гаразд із емоціями. Читати емоції у своєї команди я не збирався принципово. Гільшак свого часу дуже добре мені сказав, що треба ставити собі певні межі, інакше можна незабаром почати вважати всіх недоістотами. Тож без прохання я не ліз до своїх у голову.

- Кого відправимо? - запитав Кхор.

- Ну вже точно не тебе. Так, і вибачте, але ніхто з нашої команди не підходить. Не хочу ні ким із вас ризикувати, - обвів я команду поглядом. - Потрібна людина, яка бажано має чорний колір шкіри від природи, але можемо й самі замінити. І про всяк випадок ця людина не повинна знати про те, що ми не зі Співдружності і володіємо рівнем технологій, що перевищує рівень Співдружності. Є в мене підозра, що ті, хто керують тварюками, не знають ні про шилімів, ні про джоре, ні про ріртів і мекланів.

- Тут само собою напрошується взяти землянина, - сказала Кара.

- Хочеш викрасти землянина? Як тебе колись? - запитала з невірою Грея.

- Ну чому викрасти, - усміхнувся я. - Є й інший варіант: вирушаємо на Землю, знаходимо хворого негра, згодовуємо казочку і відправляємо в Аварську імперію з парою ніштяків. Наш герой врятує Інару Мбанг, після того як вона зазнала аварії, і вирушає разом із нею на одному з піратських кораблів назад. А там подяка батька, і наш герой вступає до академії, де і розслідує, - спеціально розповів я ідею з кількома серйозними недоліками. Згідно з порадами з бази знань психології керівника, іноді необхідно давати підлеглим здаватися розумнішими за начальника, але не часто, щоб не уявили себе занадто розумними.

- І яку казку ти збираєшся згодувати йому? - скептично запитала Кара. 

- Ми псиони. Що скажемо, у те й повірить, а потім нам треба, щоб він дістався до академії. Там уже все зроблять наші наніти. Вони збудують систему спостереження за академією і через квантовий передавач будуть зливати нам усю інформацію, - озвучив я цілком робочу, але наївну схему.

- Вони не пройдуть через піратів на тому кінці червоточини, - упевнено сказав Кхор. - Без маскування ніяк. А на їхніх кораблях його немає.

- Хм, а якщо тоді вчинити по-іншому. Організуємо нашому герою подорож на природу, де він знайде занедбаний човник, який при його появі спрацює й упакує в медичну капсулу. Лікує, встановлює нейромережу і бази інженера, техніка. А далі на човник звалюється винищувач Інари. Він ремонтує його, і як подяку Інара забирає його із собою. У такому разі він нас навіть не побачить, і знати про нас не буде. І найімовірніше, Інара насамперед повезе його на базу академії. Можна поставити закладку, у такому разі це станеться точно. А далі... далі нам уже не важливо. 

- Зроблю поправку, - сказала Грея. - Ми спочатку поговоримо з нашим "героєм" і запропонуємо. Погодиться - блокуємо спогади і здійснюємо план. Не погодиться - стираємо повністю спогад, виліковуємо як компенсацію і шукаємо іншого. У такому разі потім можна буде сприяти його просуванню, і коли розблокуємо його спогади, отримаємо свого агента впливу. А з парою наших ніштяків він за пару років піднесеться.