Розділ 11
- Отже, ви тепер члени нашої маленької команди. Ти, Хенк - підривник. Що ще можеш розповісти про себе? - запитав я, коли нас усіх, нарешті, познайомили між собою.
- Народився на цій планеті. Посадили до в'язниці за те, що спробував удома створити вибухівку для того, щоб викопати колодязь у заміському будинку, - виголосив Хенк. - З в'язниці мене забрав орден і дав знання з вибухівки, про яку я раніше навіть мріяти не міг. Ти б тільки бачив, на що здатні сто грамів гризу, - наче божевільний посміхнувся він, а потім і зовсім захихотів. Я про всяк випадок подивився, що це за гриз. Виявилося, найпотужніша, не ядерна вибухівка. Перерахувавши на земні мірки, я був шокований: сто грамів гризу дорівнюють приблизно п'яти тоннам тротилового еквівалента.
- Поки Хенк літає у своїх рожевих мріях, представлюся я, - почав Ренді. - Мене звуть Ренді, і я - ботовод. Мій мозок має унікальну мутацію, що дозволяє мати шість незалежних потоків свідомості. Через це я опинився в психлікарні, звідки мене і викупив орден. Завдяки спеціалізованій нейромережі сьомого покоління для таких випадків, як у мене, я знову став нормальною людиною. І за це дуже вдячний ордену. Через мутацію в мене дуже висока багатозадачність. Можу контролювати до сотні дроїдів і при цьому контролювати своє тіло. - Ренді був набагато спокійнішим, але ось його слова про психлікарню трохи напружили, і я запросив його особисту справу. Виявилося, його здали власні батьки, вважаючи, що він шизофренік, і в нього всередині кілька особистостей. У принципі вони були не так далекі від істини: всі шість потоків свідомості незалежні й рівні, і кожен із них вважав себе справжнім. Якби не нейромережа, яка один потік вивела в пріоритет, а решту - в підлегле становище, то він із часом зійшов би з розуму насправді.
- Ну і я, - промовив третій член нашої команди, який до цього сидів із заплющеними очима. - Рекомендую тобі, красуне, посилити захист на нейромережі, а то такі кадри можуть розійтися мережею, і ти станеш зіркою.
- Я тебе вб'ю, - сказала Грея, усвідомивши слова нашого хакера. - А потім реанімую і знову вб'ю. І так до нескінченності, - зло прошипіла вона. Імплант пси-захисту навіть спрацював, вказуючи на емоційний вплив. Наскільки я знав, у Греї майже не було проблем із контролем у звичайному настрої, але варто було їй розлютитися, і вона підсвідомо починала транслювати свої емоції всім навколо. Якщо я від цього був захищений, то ось Хенк із Ренді вже зблідли.
- Воу-воу, тихіше, кра... - Договорити він не встиг, тому що отримав по морді й від удару відключився.
- Думаю, краще я розповім про нього. Буде спокійніше, - промовив Ренді. - Мізра в принципі непогана людина, але в нього є погана звичка зламувати будь-яку нову техніку, яка потрапляє йому на очі. Він уже не раз за це отримував, але, мабуть, доля його нічому не вчить. А що там за кадри були? - запитав він у Греї.
- Хочеш приєднатися? - запитала з милою посмішкою Грея в нього, вказавши на Мізру.
- Ні-ні, я просто запитав, - одразу відступився він. - Ви не сильно його бийте, коли він прокинеться. Думаю, йому й одного удару буде достатньо, щоб усвідомити, що не варто без дозволу зламувати нейромережі членів команди.
- Це було жорстко, - прокинувся Мізра і, стогнучи, почав погладжувати своє обличчя в місці, куди припав кулак Греї. - Я більше не буду, - подивився він в обличчя дівчини настільки чесними очима, що я навіть йому повірив.
- Твої емоції говорять про інше, - промовила Грея. - Тільки спробуй ще раз - із медичної капсули місяцями вилазити не будеш. І якщо комусь розповіси про ранкові кадри, то я...
- Я зрозумів. Більше не буду, - відповів він, перервавши Грею.
- Так-то краще, - сказала вона. - Отже, тепер про мене. Псіон, бойовик, послушник ордена восьмого рангу. Ну, а ім'я моє ви маєте знати, але якщо не знаєте, то мене звуть Грея.
- Як не знати яйцеломку. Навіть до нашої бази доходили чутки, - прошепотів Хенк. Хоч ми й почули його шепіт, але зробили вигляд, що нічого не зрозуміли.
- Олександре, але всі тут мене звуть Алексом. Бойовик, послушник другого рангу. - І це правда. Тільки вчора пройшов іспит і отримав своє звання. - Дикий, якого викрали пірати з рідної планети, а Лорі викупив мене.
- Круто. То ти бував уже на реальних операціях? - одразу запитав Хенк.
- Був, - відповів коротко я.
- Отже, ми всі познайомилися, а тепер пропоную обговорити наші дії. Мізра, мені сказали, що ти на ходу зламуєш техніку до шостого рангу включно. Це правда? - запитала Грея.
- Не зовсім. Так, я можу, але в такому разі я не можу контролювати своє тіло. Мені доводиться задіювати прискорювачі свідомості, і мені не вистачає обчислювальних потужностей ще й тіло контролювати, - відповів Мізру. - Але п'ятий ранг я цілком можу на ходу зламувати, причому це стосується не тільки цивільної техніки.
- Наша мета: пограбувати шахтарське селище на астероїді. Як охорону використовують фрегат шостого покоління, кілька десятків знарядь протикосмічної оборони, ну і десяток шахтарських кораблів другого і третього покоління. Під куполом мешкає двісті чотирнадцять цивільних і десять солдатів. Є ідеї, як це все зробити однією нашою п'ятіркою? - запитала Грея.
- Якщо буде підсилювач зв'язку, то тисяч із тридцяти я зможу знешкодити протикосмічну оборону, але не більш як п'ять чи шість за раз, -промовив Мізру. - Якщо ось ці розвіддані справжні, то якщо вирубати ось ці п'ять гармат, то можемо отримати сектор завширшки в три кілометри, в якому гармати будуть марні.
Наступні п'ять годин ми розробляли план того, як діятимемо з нашою першою ціллю. Загалом у нас був список із п'яти десятків підприємств, які мають зазнати нападу піратів для того, щоб ціна на акції "Синтек Індастріз" сильно впала. Лорі в цей час займеться усуненням замішаних в організації спроби захоплення планети. Наші щоденні напади змушуватимуть розпорошувати сили в усіх напрямках, що своєю чергою полегшить роботу Лорі. У нас також було кілька цілей на усунення, але вони знаходилися в місцях, які ми повинні будемо пограбувати. Через тиждень має прибути легкий крейсер на зміну з найманцями. Ось після його захоплення ми і вирушимо назад у Співдружність.