Усі дороги ведуть до вибору

Після вибуху світла все навколо затихло. Тіні Порожніх розсипалися, залишивши по собі тільки легкий відгомін темряви, що розсіювався в повітрі. Вогонь, що спалахнув на межі між ними, і темрявою, затих, залишивши лише невидимий натяк на свою силу. Айра стояла, її дихання було важким, а серце ще не заспокоїлося після того, як сила майже вибухнула з неї.

Калаян не відводив погляду від темного обеліска в центрі храму. Деякі Порожні, хоч і зникли, залишили враження нестерпної присутності, ніби вони десь досі були, чекаючи на момент, коли повернуться.

— Ти справжній бойець, — сказав він, повертаючи голову до Айри. — Але це ще не кінець.

Айра повернула погляд до нього. Вона відчула, як її магія все ще пульсує в її жилах, як потужний потік енергії, який вона досі не могла повністю зрозуміти. І це лякало її, бо вона не могла зрозуміти, чи була готова впоратися з тим, що ще залишалося.

— Я знаю, — сказала вона, її голос був спокійним, але в серці відчувалася тяжкість. — Але ми зробили перший крок. І я не збираюся зупинятися.

Тим часом храм почав змінюватися. Камені, що лежали навколо них, почали світитися, а стіни, що до цього здавалися мертвими, почали розмовляти мовою, що була їм незнайома. Айра прислухалася і відчула, як древня магія цього місця змінюється.

— Це не просто храм, — промовив Калаян, дивлячись на розсипи світла, що виблискували в повітрі. — Це канал для більшої сили. І якщо ми не будемо обережними, ця сила нас поглине.

— Ми повинні знайти спосіб контролювати її, — відповіла Айра, в її очах відбивалися рішучість і страх. — Якщо ми зможемо зрозуміти, як працює цей магічний механізм, ми зможемо дати світлу шанс.

Їхня розмова була перерваною раптовим спалахом світла. Здалеку, від самого серця храму, з’явилась постать. Вона була великою, як сам храм, але й водночас вона була тонка, схожа на тінь, що тягнеться у темряву. Це була фігура стародавнього мага, чиє обличчя було приховане капюшоном, а його руки обвивали магічний обеліск, який стояв перед ними.

Айра замерла. Вона відчула, що ця постать була не просто фігурою, а щось набагато більше. Це було щось, що здатне змінити всю її реальність, всю її суть.

— Я чекав вас, — сказав маг, його голос був тихим, але від нього віяв холод, що змушував трястися навіть каміння під ногами. — Ви прийшли до мене, як і повинні були. Але питання в тому, чи готові ви почути те, що вам належить дізнатися.

Айра не могла відвести погляду від цієї фігури. Вона знала, що це не просто маг. Це була істота, яка бачилала таємниці світу, а може, й саму сутність їхньої магії.

— Ми готові, — сказала вона, хоча її голос був напруженим.

Маг хмикнув і повільно підняв руку. Спалах світла заповнив кімнату, і стіни храму почали віддзеркалювати спогади, як малюнки на стародавньому папері.

— І справді, ви готові? — запитав він, і в його голосі було щось, що відлякувало, як і привертало одночасно. — Тому що для того, щоб отримати знання, ви повинні будете зробити вибір. І цей вибір буде не таким простим, як ви думаєте.

Айра глибоко вдихнула і подивилася на Калаяна. Вони були на межі, і тепер усе залежало від того, наскільки вони готові були відкрити себе для того, щоб побачити те, що ховалося в цій темряві.

— Що ми маємо зробити? — спитала вона, намагаючись приборкати своє хвилювання.

Маг витягнув з кишені стародавній ключ, який був зроблений з металу, що виблискував у темряві, і повільно підняв його до статуї.

— Ви повинні пройти через цей шлях, — сказав він. — І перед вами постане вибір: залишити це знання, або використовувати його. Той, хто отримує цей ключ, отримує не лише силу, але й обов’язок, якого ніколи не зможе скинути.

Айра відчула, як її серце застигло. Вона зрозуміла, що це більше, ніж просто магія. Це була сила, що може знищити або врятувати все.

— Ми хочемо знати, — сказала вона, відчуваючи, як її голос починає тремтіти. — Ми готові це прийняти.

Маг повернувся і підійшов до величезної кам’яної дошки, на якій був вирізьблений символ, який нагадував величезне колесо, що вібрувало магією.

— І тоді, — промовив він, — вам потрібно пройти через темряву. І побачити себе, перш ніж ви знайдете відповідь.

Айра і Калаян наблизились до дошки, і як тільки їхні пальці торкнулись її, вони потрапили в інший світ. Це був світ, де тіні та світло перепліталися, де майбутнє і минуле зливалися в одну єдину істину.

І тепер їм належало зробити свій вибір.