Глава 6. Втрата поверхні

Бій за позицію «Лід». Трофеї та порятунок.

Два гайдуки, яких вислав Калина на підсилення позиції «Лід», добігли до Михайла саме вчасно. Термінатор зміг здійснити постріл зі свого плазм-самопалу прямо в корпус бота, але це не знищило його. Якось в разкоряку, закриваючись від ударів, які після його пострілу в упор по тулубу стали набагато слабкіше, Михайло намагався прокрутити барабан на плазмовому самопалі. З-під щита він побачив броньові чоботи і спочатку подумав, що штурмова група уже зайшла в шанець і це його смерть, але потім помітив на броньованих кісточках ніг золотасті тризуби.

«Свої» — радісно подумав Михайло одночасно із залпом лазерних самопалів по копачу. Копач заіскрив і упав на бока.

— Харе, харе! — деякі постріли припадали на щит Михайла, який був напівзруйнований і не виконував свої захисні функції.

— Припинити вогонь! — Гайдук відкинув ногою копача і допоміг встати Михайлу на ноги.

— Ви саме вчасно. Дякую. — Михайло глянув на скалічений щит, той був геть посічений і в двох місцях мав уже дірки, потім перезарядив самопал. — Зараз піде піхота. До бою!

Гайдуки стали по сторонах від тільки-но прорізаного шанцю і заглянули всередину.

— Імперці! — закричав у вокс один із гайдуків. З цими словами виставив самопал в прохід і відкрив автоматичний вогонь на осліп. — Ідуть! Ідуть!

— Я іду! — Данило на максимумі швидкості, яку давав силовий костюм термінатора, мчав до своїх. — Тримати вхід!

— Я бачу двох термінаторів. Попереду іде щитовик. — Гайдук продовжував обстріл проходу в шанці, не даючи швидко пересуватися ворогу. — Дрони є?

— Ні, всі уже відстріляли. Михайло, займай прохід, вистав щит, нехай гайдуки через тебе ведуть вогонь. — Данило намагався оцінити ступінь небезпеки, кожні декілька кроків він виглядав на поверхню, щоб не пропустити можливого прориву поверху.

— Чорти там, щит розбив копач. — Михайло вів вогонь зі свого самопалу в перерві між перезарядкою одного з гайдуків. — До нас метрів сто, б’ємо на спалах.

Як тільки Михайло завершив вокс-повідомлення, ворожий дрон пробив наскрізь гайдука, який стояв справа від проходу. Ліве плече відлетіло разом з броневим захистом, з величезної діри вискочила пара кисню разом з червоною хмарою крові і плоті. Бризки крові, в силу внутрішнього тиску людини, вилетіли на декілька метрів і під дією сонячних променів і високої температури — випарувалися. Убитий гайдук повільно сповз в шанець і своїм тілом загородив прохід.

— Трясця, брате Брут, НІІІІІ! — другий гайдук завопив у вокс. — Здохніть!

Гайдук відкрив вогонь і продовжував водити лазерним самопалом вліво-вправо навіть після того, як батарея була вся висаджена.

— Спокій, гайдуче! — Михайло ударив шматком свого щита по потилиці гайдука, щоб привести його до тями. Гайдук розвернувся до Михайла з наміром дати здачі, але суттєва різниця між звичайним космічним гайдуком та термінатором, охолола його наміри. — Веди вогонь по два постріли. Я готую джавелін.

— Це був мій брат! — Гайдук промовив це важким диханням майже переходяче в плач.

— Помстимося! Як тебе звати? — Михайло продовжував розмовляти з гайдуком, щоб повернути його до бою

— Цесар.

Дякуючи Січі, Михайло недоречно сприснув без включеного воксу. Батьки цих двох братів були ще ті жартівники.

— Добре, прострілюй прохід, сам не висовуйся. — Михайло вирвав лазерну рушницю з рук упавшого гайдука і кинув її Цесару.

— Хлопці, я уже тут. — Запиханий Данило нарешті добіг до своїх. Від вигляду розрубаного навпіл гайдука у Данила закіпіла кров. — Посуньтесь.

Цесар достріляв батарею і притиснувся до стінки шанцю, даючи величезному термінатору просунутись в щілину. Михайло стріляв зі свого однозарядного короткого плазмового самопалу. Ворог, а саме щитовик, за яким йшла основна штурмова група все ближче підходила до їх позиції.

Над головою гайдуків відбувся короткий бій дронів. Схоже, що Іван Калина вислав декілька сичів та соколів на допомогу. Падіння уламків та спалахи швидко зупинилися.

— Михайло, ти зарядив джавелін? Вони на відстані кидку. — Данило ховався за своїм товстенним щитом і у віконце уже чітко бачив такого самого термінатора, який повільно, крок за кроком просував всю групу до них.

З-під щита та з обох боків періодично висовувались тонкі стволи лазерних самопалів та стріляли по ним у відповідь.

— Готовий! — Михайло відклав свій самопал та став за спиною Данила. В правій руці він тримав джавелін, на вістрі якого була прикручена велика у формі дзиги мельт-міна. Миготіння червоної лампочки на пімпочке свідчило про те, що всі ланцюги працюють і міна готова до підриву.

— За мною! Цесар, Веди вогонь по їх ногах, щоб він не підняв щит. Михайло, вперед!

Обидва термінатора, як два древніх скіфські воїни, двинулись вперед вивіреним кроком. Тактичний прийом кидання спису з-за щита свого товариша був чи не основним під час ведення лінійного бою. Колись цей прийом вони застосували для відбиття навали кавалерії мюрідів для збиття першої нищівної атаки елітних вершників на важких залізних бот-конях.