Ночівля продовжується

-Що ж,запитаємо у Катерини Сергіївни на уроці,-підбила підсумки Мішель.                                                       Дівчата дивилися мультфільм "Таємниця Коко",навчилися грати у шахи(їх навчили Зоуї та Даня),разом з тими ж таки Зоуї та Данею спекли піцу у вигляді привида,власноруч гарячий шоколад з зефірками щоб пити,домашні маски з півколо та огірків  на обличчя і по черзі прийняли ванну з бомбочкою з геловінською тематикою.Їм зовсім не спалося,тож після чищення зубів та коли Зоуї та Даня вимкнули світло,вони,зі Сніжинкою під ковдрою,почали обговорювати щоденник.                                                                                     -Вам не здається дивним,що Катерина Сергіївна ніколи не розповідала,що має сестру?-почала дискусію Мішель.                                                                                                                                                                         -Тому що сестра переїхала,і їй важко це згадувати.Можливо,вони відтоді не бачилися..-сумно висловилася Діана.                                                                                                                                                       -Ми з мамою колись були у Львові,-втрутилась Шарлот,-просто захотіли там погуляти.Доїхали за 5 годин на потязі.Довго,я з нудьги ледь не вмерла і грала у мами на телефоні у homescspes про Остіна.Але,думаю,якби Катерина Сергіївна захотіла,то поїхала б.Їй ж не 6 рочків як мені,витримає.А розповідати нам про сестру це як?"Доброго дня діти,у мене є сестра Елла,після війни вона поїхала у Львів.А тепер дістаємо математику і повторюємо табличку множення"?-дуже вправно скопіювала скопіювала дівчинка голос вчительки.                                                                                                                  Дівчатка посміхнулися.                                                                                                                                                             -Ну,не так спонтанно,а просто під час якоїсь розмови.Хоча,можливо,їй і справді важко згадувати сестру,тому що зʼявляються спогади про війну...-погодилася Мішель.-Але чому тоді щоденник опинився зачинений у скриньці?                                                                                                                                                                                                -А що його,викинути було?Памʼять як-не-як.-весело смикнула плечима Шарлот.                                                                                       -Ну,як мінімум забрати додому де тепло,світло і зручніше,а не в підвал де щури і все,що хочеш-не здавалася Мішель.                                                                                                                                                     -Можливо,Катерина вирішила,що так надійніше.Вдома він міг загубитися чи щось таке.А так зачинений-припустила Діана.-Слухайте,а ви не знаєте що там з Сашком? І Владом?- раптом перемкнулася вона.        -Завтра треба всіх про все розпитати.Цікава буде робота.І як заснути нічого не знаючи??-зітхнула Шарлота.                                                                                                                                                                     -І ми спати не хочемо,-погодились в один голос її подруги.                                                                                     Дівчата побудували на планшеті Діани будиночок у грі "Toca boca(взломка)",тихо пішли на кухню пити молоко з медом та шарлотку яку спекла Зоуї,і раптом Шарлот заявила:                                                                                                      -Дівчат,я хочу стати співачкою.                                                                                                                                Її подруги,посміхнувшись,переглянулися.                                                                                                                                         -Це ні для кого вже не новинаа-без негативу проспівала Мішель з пісні "Питання є?Питань нема!                                            -Вірю,що у тебе все вдасться,це чудова мрія! Уявляєш,ми на одній сцені!Ти співаєш,а я танцюю балет!-очі Діани загорілися.                                                                                                                                                   -А що ви тут робите? Вже 23:00!-почули дівчатка раптом голос і аж підстрибнули.Це був Даня,у білих пухнастих капцях,картатих червоно-коричневих штанах,коричневій спальній футболці та білому халаті.Всі дивилися один на одного і не знали що сказати.                                                                                 -А чому ти тут?-першою отямилася Шарлот.                                                                                                           -Хотів попити води.-відповів хлопець.-Гаразд,оголошую перемирʼя!Я мовчу Зоуї що ви тут за шматочок шарлотки та трохи молока.-взявши собі частування та відкусивши трохи від пирога,Даня продовжив:-Ми з Зоуї дивилися балетні вистави у Львові,наступну суботу буде вистава "Жізель".У головній ролі Елла Мельник Сергіївна.                                                                                                                    Дівчата здивовано переглянулися та аж зойкнули від подиву.                                                                                                                   -І ми хотіли запитати,чи хотіли б ви зходити?                                                                                                        -Звіснооооо!!!-залунав хор з трьох голосів.                                                                                                                         -І чуєте,запитайте якось будь ласка делікатно  Катерину Сергіївну чи хоче вона з нами.А то я відчуваю що тут щось не чисто.Я колись забирав вашого Сашка,він ж мій брат.(дівчата які цього не знали дуже здивувалися,але здивовано подивившись один на одного,слухали далі не перебиваючи).Катерина сказала що ми дуже схожі,і я запитав чи немає у неї братів чи сестер.Вона з дуже сумним виглядом відповіла що ні.І той самий Сашко у Львові.Провідаємо його.І нашу з ним маму.А то мені 18,я вже живу окремо і давно її не бачив.Ми здзвонюємось,але і бачитись хочеться.                                                                                                                                                                                 Дівчата на все погодились,Завтра їх чекали розпитування в школі,а у вихідні Львів,балет та Сашко.Всі чудово розуміли,що історія Катерини та Елли щось приховує,і хотілося підтримати їх та допомогти двом сестрам.