Збори

-Ну що ж,перше тренування у будь-якому випадку безкоштовне,-підбила підсумки Зоуї,-трішки пізніше ми придумаємо як тобі на нього потрапити і що ми скажемо батькам...А зараз,відволічемося трохи.Повеселіться,у вас вечірка на носі!                                                                                                               -Точно!-відразу ж оживилася Діана,зістрибнувши з ліжка.-Ми не запізнюємось?                                                  -Якраз чудовий час,щоб почати збиратися!-заспокоїла її старша сестра.                                                       Діана вирішила одягнутися Лісовою Мавкою,як у мультфільмі,який вона дивилася.Зоуї ще казала,що насправді це написано як маленький вірш-книжка,і написала його Леся Українка,і вони ще вивчатимуть її у школі.Діана витягла із шафи легку,немов з повітря,білу сукню та вінок зі штучних квітів,які виглядали немовби живі.Зоуї нафарбувала її дитячою косметикою та допомогла накрутити кудрі.Шарлота та Мішель завчасно взяли свої костюми з собою.Шарлота була рудою лисичкою,а Мішель доброю відьмочкою у рожево-чорних кольорах.                                                                                  -Можна я нафарбую дівчат?-зробила "цуценячі оченятка" Діана.                                                                       -Спробуй,-погодилася Зоуї,у якої раптом задзвонив телефон.Заграла мелодія "Ой у лузі,червона калина!"і дівчина відійшла.                                                                                                                                   -Це мабуть її хлопець,-прошепотіла дівчатам Діана.-Даня,вони розмовляють без перестанку!Я б заснула,якби так довго сиділа в телефоні.Про що можна розмовляти скільки часу?                                         Шарлота та Мішель смикнули плечима.                                                                                                -Очевидно,є про що цікавеньке порозмовляти .-підсумувала Мішель.                                                                        -Секретики...-змовницькі прошепотіла Шарлота.                                                                                                 Дівчата сіли,і Діана їх нафарбувала.Коли вона закінчувала,вони раптом почули крик Зоуї.                  -Вона що,побачила привида?Ще ж навіть не північ!-злякалася Шарлот.                                                          Вони кинули косметику,і побігли у коридор,де стояла Зоуї,та засипали її запитаннями,чи все гаразд.                                                                                                                                            -Вибачте,дівчат...-перепросила вона.-Просто,ДЕКОМУ захотілося невідомо звідки маючи запасні ключі від нашої хати, безшумно зайти в цій...Хм,м'яко кажучи стрьомній масці та налякати мене до напівсмерті!-пояснила вона,з натяком,легким докором та ледь стримуваним сміхом дивлячись на Даню,який стояв поруч.                                                                                                                                            -Ти сама мені їх дала,забула?-засміявся він,тримаючи в руках букет з синіх та жовтих троянд.Зоуї роззявивши рота,скрикнула "А й справді!",і вони обидва засміялися.                                                                     -Вибачаю тільки через букет!-жартома,і далі сміючись,заявила Зоуї.                                    -Гей,малі,а ви не думаєте,що ви,нуууу,зовсім,зовсім трішечки вийшли за контур помадою?... І не тільки помадою...Чи це така задумка,щоб було страшно для Геловіну?-запитав він,з цікавістю дивлячись на їхній макіяж.                                                                                                                                                           -Ми вже не малі!Ми ходимо в школу!-запротестувала Шарлот.-А ось ти ходиш в школу?-запитала вона хлопця.                                                                                                                                                                      -І я також скоро піду,-додала Мішель.                                                                                                                   -Я вже школу трішечки переріс...Ну,так,всього лишень на університет,де навчаюся на ландшафтного дизайнера.На бюджеті,до речі!Я здав все на НМТ майже на 200!-похвалився Даня.                                      -Нічого не зрозуміла,але дуже класно.-посміхнулася Шарлот.                                                                       -А я знаю, що це! У мене мама,Злата, теж ландшафтна дизайнерка,-доєдналася до розмови Мішель.- Це,типу,малювати сади а потім робити їх.А тато,Артем,працює на фабриці "Рошен" й іноді приносить мені звідти щось солоденьке.                                                                                                             -А мала шарить! Респект!-здивувався,посміхнувшись,хлопець.                                                                       -Почекай,будь ласка,тут,а я підправлю вже ДОРОСЛИМ дівчатам макіяж.- підморгнула Зоуї дівчатам.-І взагалі,як для шести років дуже не погано!Чесно,вона майже не вийшла за контур,просто трішечки підчистити-і макіяж дивовижний!-щиро похвалила вона.                                                                                       Діана подякувала,вони змили макіяж,поставили букет у вазу та в кімнату Зоуї,і всі разом вийшли.Дівчата вже не могли дочекатися!Скоро на них чекає вечірка!