Розділ 3. ХИТРОМУДРИЙ ПЛАН РОКСОЛАНИ

Перед тим як слухняно здатися в полон настирливому капітану Канарису, між Роксоланою та Барбарою відбулася непроста розмова, що ледь не переросла бурхливу сварку. Відчайдушна контрабандистка ніяк не могла змиритися з тим, що всі її хитромудрі плани в одну мить полетіли шкереберть. Міжзоряний кур’єр, на якому вона збиралися чкурнути в інший світ був щойно розпорошений на космічний пил, а войовнича «Пенелопа» наближалася з невідворотністю невблаганного фатуму. Шансів на порятунок від неї не було, а зважаючи на той вантаж який вони везли, навіть покірне виконання всіх вимог не рятувало двох приятельок від шибениці.

– Ти не розумієш, – запальне доводила розпашіла Барбара. – У нас на борту така купа грошей, що не снилося навіть твоєму князеві. З допомогою цієї партії «Зоряного буревію» ми можемо стати казково багатими й надалі провести в розкоші все своє подальше життя.

– Це якщо воно в тебе буде це життя, – хмурячись заперечила Барчук. – Невже ти не розумієш, що нам не втекти звідси. Капітан Канаріс вже показав свою рішучість та безжалісність коли підірвав кур’єра? Думаєш він з якось дива змилосердиться над нами і дасть втекти? Будемо комизитися – отримаємо протикорабельну ракету в борт і кінець. Нам зараз треба думати не про міфічні статки, а про те як врятувати свої шкури.

– І що ти пропонуєш? – сердито запитала чорнявка.

– Звісно здаватися, але так щоб уникнути покарання за контрабанду «Зоряного буревію». А там вже щось придумаємо, щоб викрутитися.

– В тебе є ідея як це можна зробити?

– Так, – промовила колишня десантниця. – Саме зараз я обмірковую, як все це найкраще організувати. У нас бо ж буде на все – про все буде лише лічені секунди.

Більша частина плану Барчук була основана на припущеннях, та вони виявилися вірними на всі сто відсотків. Ніякої доглядової команди у хвацького капітана Канариса, як вона здогадувалася, не було, він зустрів їх особисто в компанії лише двох роботів. Неприємно вразив наказ роздягнутися до гола. Зовсім не через якусь її надзвичайну сором’язливість. Просто у комбінезоні жінки було чимало корисних функцій, котрі б стали їй в нагоді надалі. Та головний задум вдався Роксолані сповна. В останню секунду перебування на планетольоті вона встигла запустити зараннє встановлену програму самознищення. Тепер не зважаючи на будь-які намагання «Пенелопи» перешкодити цьому всі сліди «Зоряного буревію» так чи інакше та зникнуть в космосі назавше.

Потішило жінку й спільне ув’язнення з приятелькою. Все таки сидіти разом, під замком, набагато краще чим одній на самоті. Можна не лише виробити тактику своєї подальшої поведінки, але навіть просто побалакати коли стане сумно. Те що їх зможуть підслуховувати Барчук не надто хвилювало. Тільки-но переступивши поріг каюти вона відразу відзначила, що тут заблоковано будь-який електронний пристрій. Вочевидь грізний командир шлюпа настільки боявся загроз з їхньої сторони, що навіть заварив вхідний люк. Вони залишилися повністю ізольованими і у випадку якоїсь фатальної неприємності з кораблем, доля їхня була незавидною.

– І що ми тепер будемо робити? – стривожено запитала Барбара закутуючись в простирадло, зірване з застеленої койки.

– Чекати, – спокійно відповіла Роксолана. – Так чи інакше, та нас мусять випустити звідси. Не думаю, що цей капітан якось зв’язаний з наркоторгівцям чи контрабандистами. Скоріш за все, як ми й припускали, його прислали з «Чугайстра», щоб доставити на Синевир князівського нишпорку. Саме тому тут немає більше нікого з людей, та й бойові андроїди відсутні. «Зоряний буревій» ми знищили, тож звинувачувати нас ні в чому. Навпаки, можемо сказати, що мене підступно захопили контрабандисти, а ти допомогла мені вирватися з полону. Легенда не надто переконлива, та кращого у нас поки що немає, а якщо харцизяки барона Блакитної Лагуни та гер Брауна перестріляють одне одного, то можливо ніхто й не доколупається до правди. Тож будемо оптимістами, даремно не сіпайся, а давай краще просто перепочинимо. Хто знає, що на нас чекає вже найближчим часом, а свіжі сили та бадьорість ніколи не бувають зайвими. Тим паче я ще толком не відійшла від допиту Філіпа.

Барбара на це нічого заперечувати не стала. Похмуро зиркнувши на приятельку чорнявка мовчки вляглася на розбурхану койку.