8 глава

Елліс прокинулася від запаху, який долинав із кухні.

Мамин сніданок — мабуть, єдине, що могло розбудити її так рано.

До школи ще залишалося багато часу, тому дівчина ще кілька хвилин просто лежала, слухаючи, як починається новий день.

Навпроти, у своєму ліжку, спала Кайла. Час від часу вона щось бурмотіла уві сні.

— Булочку треба підсмажити ще декілька хвилин… Вона не буде хрустіти. Це неправильно…

Елліс усміхнулася.

Підвівшись, вона тихенько перебралася до сестри й лягла поруч. Кілька секунд спостерігала за нею, а потім вирішила підтримати її сонну розмову.

— Вона горить, Кайло! Забери її!

Кайла одразу занепокоєно насупилася.

— Ніііі… Не треба…

Елліс прикрила рот рукою, щоб не розсміятися вголос.

Еліс приставши нагнулась і перед тим, як вкусити Кайлу за ніс, сказала:

— Булочка сьогодні не в настрої, тому кусається.

Та Кайла, почувши це, несподівано підняла голову — і вони з Еліс з розмаху вдарилися головами одна об одну.

— Ай!
Дівчата одночасно схопилися за лоби.
Кайла сонно примружилася, дивлячись на Еліс, яка теж потирала місце удару.
— Ти чого?!
— Я хотіла тебе вкусити.
— За що?!
— За ніс.
— Це не пояснює, чому ти б'єшся головою об мою!
— Це ти підняла голову!
— Бо ти сказала, що будеш мене кусати!
Еліс кілька секунд дивилася на неї, а потім не витримала й засміялася.
— Значить, винна булочка.
— Не вигадуй.
— Вона сьогодні справді якась агресивна.
Кайла ще кілька секунд намагалася зберігати серйозне обличчя, але теж розсміялася.
— І хто тепер булочка?
Еліс одразу вказала на неї пальцем.
— Ти.
— Я?!
— Ти сама підставилася.
Кайла схопила подушку й без попередження жбурнула її в Еліс.
— А це за ніс!
— Ей!
Еліс відбила подушку й тут же потягнулася до іншої.
За кілька секунд ранкова тиша в кімнаті остаточно закінчилася.
— Дівчата! — долинув голос із кухні. — Сніданок!
Кайла завмерла з подушкою в руках.
Еліс теж зупинилася.
Вони переглянулися.
— Мир? — тихо запропонувала Кайла.
— До сніданку.
— А після?
Еліс усміхнулася.
— Побачимо.
Кайла закотила очі.
— Я вже шкодую, що прокинулася.
— Зате не голодна.
— Чому?
Еліс хитро усміхнулася.
— Бо булочка вже з'їла тебе.
— Еліс!
Сміючись, вони вискочили з кімнати, залишивши на ліжку розкидані подушки.

З кімнати сонно вийшла Ліра, позіхаючи й потираючи очі.

— Дівчата, вас чути до мене. Мали б ви совість дуріти і без мене.

Еліс і Кайла, які вже сиділи за столом, одночасно повернулися до неї.

— Доброго ранку, сонько, — усміхнулася Еліс.

Ліра сіла поруч і, навіть не приховуючи сонного вигляду, потягнулася до чашки.

— Я чула, як ви тут головами стукалися.

Кайла одразу глянула на Еліс.

— Це вона хотіла вкусити мене за ніс.

— Булочка сьогодні не в настрої, — нагадала Еліс.

Ліра на мить завмерла з чашкою в руках.

— Я не знаю, що це означає, але чомусь мені здається, що я пропустила щось важливе.

— Нічого важливого, — запевнила Кайла.

— Ми просто трохи не розрахували відстань, — додала Еліс.

Ліра зробила ковток чаю й сонно примружилася.

— Ага. Саме тому я вас і чула через стіну.

Кайла тихо засміялася.

— Зате тепер ти з нами.

— Так, — Ліра кивнула й узялася за сніданок. — І наступного разу будіть мене одразу. Якщо вже починаєте дуріти, я теж хочу брати участь.

Еліс усміхнулася.

— От бачиш? Я ж казала, що без тебе не можна.

— Я цього не казала, — пробурмотіла Ліра.

— Але подумала.

— Їж, Еліс.

— Є, мамо.

Кайла ледь не вдавилася від сміху.

— Ми сьогодні їдемо на інтерв'ю. Не переймайся, ми з татом будемо з тобою. Якщо щось тобі буде не зручно — ми підемо. І неважливо, що це відомий блогер Мейлара, — Меланія поставила на стіл тарілку з бейглами з крем-сиром та лососем.

— Добре, мамуль. Інтерв'ю в обід, тому я ще піду посплю. А ви з Кайлою — до школи.

Еліс усміхнулася й продовжила снідати.

Ліра сонно позіхнула, почувши це.

— А я тоді ще посплю.

— Тобі можна, — усміхнулася Меланія. — В обід поїдеш з нами.

— Добре, — пробурмотіла Ліра й знову позіхнула.

Кайла глянула на годинник.

— Еліс, якщо ми зараз не підемо, то точно запізнимося.

— Знаю, — Еліс допила свій напій і підвелася з-за столу.

— Тоді ходімо.

Вони швидко попрощалися з батьками й вирушили до школи, а Ліра повернулася до своєї кімнати досипати перед поїздкою на інтерв'ю.