Кров стікає по рукам
Краплями гладкими
Розбиваясь об тин ніжний
Бризками глухими
Безвольно падає рука
Залишає слід кровавий
Засинає вічним сном
Той герой стражданний
Життя - лиш гра
На дошці розцвіли фігури
Не пізнати знову смак той каяття
У зимовій стужі