Зоряна та двері в просторі

Розділ 52. Пенелопа тренується чаклувати.

Пенелопа прибирала на кухні в замку Алоїзи. Взагалі-то кухня чаклунці не дуже то й була потрібна, проте в неї ще залишилися старі людські звички. Дівчинка старанно протирала полиці та посуд, який там стояв, коли зайшла Алоїза. 

— Ну, ти вже вивчила як викликати вогонь? — суворо запитала вона в дівчинки. І, не чекаючи відповіді, наказала: 

— Запали свічку та чимшвидше! 

Пенелопа, тремтячими руками, поставила посередині кухонного столу товсту воскову свічку. Вона стиснула пальці обох рук в кулаки, зморщила від напруги чоло й вигукнула: 

— Свічка гори! 

На її подив у неї вийшло й свічка запалала яскравим сяйвом. 

— Що ж, не надто погано, — з кривою посмішкою сказала Алоїза. — А тепер зроби так, щоб з крана потекла вода. 

Дівчинка на мить примружила очі, намагаючись уявити воду, й махнула рукою. Вона впевнено та з силою промовила: 

— Вода тече! 

Проте, як тільки но вона вимовила ці слова, з крана потік рожевий малиновий сироп, який вона ненароком згадала, коли треба було думати про воду. Пенелопа вмить отримала важкого потиличника. Алоїза пирхнула, роздратовано повела плечима й, наказавши їй тренуватися далі, пішла з кухні. 

Пенелопа задумливо подивилася у вікно, за яким виднілася густо засаджена клумба у дворі. Вона знала, що більшість рослин там були отруйні. Чаклунка спеціально наклала на них закляття та годувала живими мишками й щурами. Очевидно, що їй було не комфортно перебувати єдиним паразитом в цьому домі. Натомість Алоїзі подобалося бачити, що навіть рослини навколо неї також харчуються енергією та живуть коштом інших істот. 

Дівчинка вирішила провести експеримент. Минулої ночі, коли вона з Зоряною знову навідали бібліотеку, маленька іспанка випадково натрапила там на цікаву книжку по зняттю темних заклять. Взагалі-то вона не зовсім її знайшла. Цю книгу ненароком залишила на сусідньому столі Сова, коли проходила повз них. Можна було б припустити, що вона це зробила спеціально, проте сова навіть й на мить не глянула в їхню сторону. 

Та й навіщо їй допомагати дівчатам? В той момент, Пенелопа сховала цінну книгу за пазуху, щоб ніхто не знав, що вона в неї. Формально, дівчинка вкрала книжку й це було не дуже добре. Вона подумала, що раніше, до зустрічі з Алоїзою, їй взагалі ніколи й нічого не доводилося красти, та глибоко зітхнула. Та тепер вона мала серйозне виправдання. Її великим бажанням було, за допомогою цього видання, зробити з отруйної рослини, яка їсть тварин, звичайну пахучу квітку.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше