Привиди минулого

Пролунав стукіт у двері. Біллі розплющив очі, сів на ліжку та оглянув доволі непогано освітлену кімнату, хоча в ній і не було вікон. Потягнувшись, солдат встав на ноги та швидко вдягнувся у футболку та спортивні штани, які прихопив з собою, коли відправлявся на базу. Майор швидко відчинив двері та побачив усміхненого Тайлера, який стояв просто перед ним.

- Як справи, сер?- посміхнувся солдат.

- Я буквально щойно прокинувся, тому ще занадто рано говорити.

- Розумію. Знаєте, я домовився з генералом Сімсоном про невелику розвідку на одній з давно відкритих планет.

- Навіщо?- невдоволено спитав Біллі, спостерігаючи за тим, як його напарник пройшов всередину.

- Красива природа, прекрасна безкоштовна їжа та красиві дівчата... Я вже говорив про це із Саймоном і він згоден.- Тайлер оглянув кімнату, в якій все було доволі скромно. Вона нічим не відрізнялась від багатьох схожих, які є у цьому військовому комплексі.- Доволі мило.

- Як справи з Нельсоном?- спитав Біллі, підійшовши до свого ліжка.

- Я чув, що він досі у камері та очікує трибуналу. Генерал старається відтягнути це, але всі чудово розуміють, що вічно він це робити не зможе... Навіть трохи жаль його.

- Глянемо, що вирішить суд,- мовив Біллі,- Чекай на мене через кілька хвилин в арсеналі.

Тайлер легко кивнув та покинув кімнату. Біллі швидко вдягнувся у нормальний одяг, хоча так і не збирався носити форму солдатів цієї бази. Вже через кілька хвилин, взявши зброю та необхідне спорядження, чоловік зустрівся з Саймоном та Тайлером у сірому коридорі, коли вони повільно крокували у напрямку залу брами.

- Отож,- почав майор, йдучи коридором,- Що нам варто очікувати по той бік?

- Цю планету вже відвідували SG-1 та SG-12 майже двадцять років тому,- спокійно говорив Тайлер,- Очевидно, що за цей час ситуація могла змінитись, тому я переконав генерала у необхідності провести розвідку. Ми прекрасно знаємо, що нова загроза з боку гоа’улдів реальна.

- Це ще не точно,- мовив Саймон,- Ми вбили одного Системного Лорда, який міг наговорити перед смертю все, що-завгодно.

- Сумніваюсь. Ток’Ра також говорять про дивну активність гоа’улдів. Вони не настільки необачні, щоб ось так розкидатись словами.

- Не обманюй себе. Ти просто хочеш поїсти та спробувати покласти когось у ліжко.

- Ні!

- Саме цього він і хоче,- посміхнувся Біллі, але одразу став серйознішим,- Твоя рука вже нормально зрослась?

- Так.- відповів Тайлер,- Інколи ще болить, але лікарі кажуть, що до служби вже готовий.

- Це добре. Ніколи не знаєш, що нам там може чекати.

Пройшовши коридором, троє чоловіків опинились у залі брами. Вільям звернув увагу на кількох солдатів, які були змушені весь час охороняти зоряну браму.

- Набирай,- мовив Біллі, повернувшись до диспетчера, який сидів за набірним комп’ютером у спеціальній кімнаті. Від залу з брамою його розділяло лише куленепробивне скло.

Внутрішнє кільце брами почало рух, який супроводжувався характерним звуком від самої брами та звуковим сигналом системи оповіщення.

- Наскільки я знаю, населення схоже на греків у часи Античності,- мовив Тайлер,- Впевнений, що вони будуть раді нас бачити.

- Перший шеврон розблоковано,- мовив диспетчер.

- Нам варто остерігатись згадок про кращі технології?- спитав Біллі.

- Ми не в часі подорожуємо,- мовив Саймон.

- Вони розвиваються своїм шляхом, який не сильно залежить від того, що ми знаємо зараз.- додав Тайлер.

- Другий шеврон розблоковано,- повідомив диспетчер.

- Тим не менш, минулого разу команду SG-12 зустріли не дуже радісно,- сказав Саймон.

- Це був період, коли NID масово крали технології наших союзників. Не дивно, що вони не бажали нас бачити.

- Третій шеврон розблоковано.

- Тобто, зброю використовувати не прийдеться?- спитав Біллі.

- Я більш, ніж впевнений, що ні.

- Четвертий шеврон розблоковано.

- Надіюсь, ми не будемо затримуватись там надовго,- мовив Саймон,- Сьогодні важливий матч.

- Прийдемо, оглянемось, погостюємо та підемо,- мовив Біллі та перевів погляд на Тайлера,- Нічого більше.

- П’ятий шеврон розблоковано.

- Він тільки мені набрид?- спитав Саймон, ледь помітно вказавши рукою на диспетчера.

- Так, починає дратувати,- погодився Вільям.

- Це його робота,- заперечив Тайлер,- Можливо, від нього інструкція вимагає говорити ці слова.

- Ми можемо сказати, щоб він заткнувся,- запропонував Саймон,- Я впевнений, що ніхто не буде заперечувати.

- Шостий шеврон розблоковано.

- Ні... Він робить свою роботу,- сказав Біллі,- Нехай говорить, якщо потрібно. Хоча сумніваюсь, що це аж настільки необхідно.

Останній символ наближався до сьомого шеврону, але внутрішнє кільце раптово зупинилось, а символи погасли.

- Якого чорта?- спитав Біллі та перевів погляд на диспетчерську, де вже стояв генерал Сімонс.

- Я не знаю,- сказав диспетчер,- Енергія надходила стабільно, як завжди.

- Невеликі неполадки,- сказав генерал, скориставшись мікрофоном,- Спробуємо швидко вирішити.

У цей момент шеврони почали загорятись один за одним.

- Активація ззовні,- швидко сказав диспетчер, побачивши, що відбувається,- Незаплановане прибуття. Групи А та В у зал брами.

- А ось і розваги,- сказав Біллі.

Товсті та міцні металеві двері відчинились і в зал прибігло півтора десятка солдатів охорони, які почали швидко займати свої позиції. Тим часом, жестами віддавши наказ, Біллі, Тайлер та Саймон також зайняли вигідні місця, готуючись зустрічати противників у випадку, якщо вони зможуть пройти через діафрагму. У цей момент диспетчер закрив діафграму, яка й слугувала головним щитом Землі від противників. Через кілька секунд засвітився сьомий шеврон і Біллі почув звук утворення кротовини. Тим не менш, чоловік побачив, що всплеск енергії не зміг пробити діафрагму.