Розділ 24. Бережи себе.

Мій щоденник канув у безкраї простори інтернету. Вірусне поширення. Ліза-клон сказала, що все вдалося і його прочитають мільйони, а може, й мільярди людей в усьому світі, поки влада держав зрозуміє, що це не проста белетристика, і вирішить його заборонити. Та й вичистити інформацію з інтернету не так уже й просто. Хочеться вірити, що мій щоденник зіграє свою роль. 

А нам час вирушати далі. 

Прощаючись, Ліза-клон розповіла, як знайти Лізу-оригінал. 

— Найнижчий рівень ліфта, що знаходиться в будь-якому із Зоряних Домів нашого материка, приведе вас до Лізи. На рівень, де перебуває Серце, за допомогою ліфта потрапити неможливо. Це ще одна з мір безпеки. Але Ліза зможе провести вас або показати дорогу. Думаю, вам варто поспішити. 

Попри те, що ця дівчина була лише клоном, я обняла її, як рідну сестру. 

— Бережи себе… 

— Я бережу весь світ, — відповіла Ліза-376. 

— І весь світ теж бережи… 

Я вже зібралася йти, як клон зупинила мене: 

— Є ще дещо, що ти повинна знати, Анно. 

— Що саме? 

— Це стосується Аріеля.

- Кажи!..

- Ти повинна знати, що ти не просто опікунка, ти — його мати. 

— Звісно, що я його мати. Я його виростила, вигодувала, я вчила його ходити й розмовляти, зав’язувати шнурки й застібати ґудзики… Я вчила його любити цей світ, розумієш? 

— Це все правильно, — закивала клон, — але я не про те. Ти маєш знати, що ти для Аріеля — біологічна мати. 

— Ні, — похитала я головою. — Хотілося б, але ні. Ці діти не народжені жінкою, у них навіть пупа немає… 

— Анно, послухай і повір моїм словам. По-перше, згадай, скільки у вашому світі ходило чуток про те, що інопланетяни викрадають людей і проводять над ними експерименти? Тільки більшість із викрадених повністю забувала про це, і лише одиниці могли щось пригадати. Їм тоді не надто вірили. Але це правда. Інопланетний розум справді викрадав людей і проводив експерименти. Та це було заради благородної мети! Вони не завдавали шкоди! Іноді навіть зцілювали піддослідних від тяжких хвороб. Дослідження були необхідні. Саме таким способом були зібрані жіночі яйцеклітини для створення «зоряних зерен». У їхню ДНК додали гени інших інопланетних рас, кількох рас, що дозволили зоряним дітям стати сильнішими, витривалішими, захищенішими, швидко рости й розвиватися, легко засвоювати інформацію, навчатися й удосконалюватися, наділили здатністю спілкуватися без слів на будь-яких відстанях, діяти як єдиний організм, творити силою думки. Так, «зоряні зерна» - супер досконалі істоти. Але в основі всього лежить людська ДНК! 

— Тобто зоряні діти — не інопланетні підкидьки, а наполовину люди? Це радує. 

— Анно, ти теж була свого часу викрадена інопланетянами, і з твого організму теж вилучили яйцеклітину. Із неї виростили Аріеля. Хай він сформувався у штучному середовищі, але він — твій син. 

— Це, звісно, цікаво. Але шанс, що підкинули саме дитину, створену з моєї яйцеклітини, мізерно малий. «Зоряних зерен» близько мільярда, Лізо.

— І все ж це так і є. Повір, Аню, вища раса була дуже принциповою в цьому питанні, і кожна жінка отримала дитину, створену з її власної яйцеклітини. Зоряні діти — це ваші діти! 

І тільки зараз я повірила. Повірила й усвідомила. Ось чому я завжди відчувала Аріеля своїм, рідним! Бо він і справді мій рідний!..