Рятувальна місія на Мустфарі

8

Люк і Квінлан Вос, майстер-джедай, отримали нове завдання від Повстанців. Залишившись на базі після останньої місії, вони отримали екстрене повідомлення від командування. Голографічний проєктор ожив, і перед ними з’явилося зображення генерала Додонни.

— Люк, Квінлан, у нас серйозна проблема, — почав генерал, його голос був напружений. — Наші розвідники повідомили, що Імперія захопила групу дітей, чутливих до Сили. Ми вважаємо, що вони планують використати їх у своїх експериментах.

Люк відчув, як його серце стискається від тривоги. Він знав, наскільки важливо врятувати цих дітей.

— Де вони зараз перебувають? — запитав Квінлан, його погляд був зосередженим.

— Наші шпигуни відстежили їх до старої імперської бази на планеті Мустфар, — відповів Додонна. — Ми не знаємо, які саме сили їх охороняють, але вам потрібно діяти швидко та обережно.

Люк кивнув, відчуваючи, як його рішучість зміцнюється.

— Ми зробимо все можливе, щоб врятувати їх, — сказав він, дивлячись на генерала. — Ми не підведемо.

Генерал Додонна усміхнувся, бачачи рішучість у молодому джедаї.

— Я вірю у вас, Люку. Удачі вам обом, — сказав він, і голограма зникла.

Люк і Квінлан обмінялися поглядами. Вони знали, що попереду на них чекає небезпечна місія, але вони були готові до цього.

— Нам потрібно ретельно підготуватися, — сказав Квінлан, його голос був сповнений рішучості. — Ми не можемо дозволити собі помилок.

— Я згоден, майстре, — відповів Люк, відчуваючи адреналін, що спалахував у його жилах. — Розробімо план.

Люк і Квінлан зібралися в тактичній кімнаті, де на столі перед ними розгорнулася голографічна карта бази на Мустфарі. Вони детально аналізували місце розташування ворожих сил, можливі входи та виходи, а також потенційні пастки.

— Ми проберемося через західний сектор, — сказав Квінлан, вказуючи на один з входів на карті. — Це найбільш захищений підхід, але ми зможемо уникнути основних патрулів.

Люк уважно слухав, запам'ятовуючи кожну деталь.

— А що стосується охорони всередині бази? — запитав він.

— Нам потрібно бути готовими до всього, — відповів Квінлан. — У них можуть бути дроїдів-охоронців, а також імперські штурмовики. Ми повинні рухатися швидко і тихо.

Люк кивнув, його погляд був зосередженим і впевненим.

— Я готовий, майстре. Ми зможемо врятувати цих дітей.

Квінлан поклав руку на плече свого учня.

— Я вірю в тебе, Люку. Ти став сильнішим і мудрішим. Разом ми зможемо подолати будь-які перешкоди.

Вони ще раз переглянули план, обговорили можливі варіанти розвитку подій і підготували своє спорядження. Люк відчував, як його серце билося швидше від передчуття майбутньої місії.

— Ми вирушаємо через годину, — сказав Квінлан, завершуючи підготовку. — Будь готовий до всього.

Люк кивнув, його погляд був сповнений рішучості. Він знав, що попереду їх чекає небезпечна місія, але він був готовий до цього. Він зосередився на своїй меті — врятувати дітей і повернути їх до безпеки.

Коли годинник на базі показав час відправлення, Люк і Квінлан сіли у свій зоряний корабель. Вони ще раз перевірили своє спорядження і готовність до місії.

— Ми готові, — сказав Люк, відчуваючи, як адреналін наповнює його тіло.

— Тоді вирушаємо, — відповів Квінлан, активуючи двигуни.

Корабель піднявся в повітря і попрямував до Мустфару, де на них чекала небезпечна місія і нові виклики. Люк знав, що попереду ще багато невідомого, але він був готовий зустріти будь-які труднощі, щоб врятувати дітей і виконати своє завдання.

—  Після того, як врятуйте дітей відправите їх в храм  на Стьюджону .Промовив Обі-Ван 

— Батьку це не ризиковано  промовив  Люк  дивлячись на голограму батька 

Обі-Ван з легкою усмішкою на обличчі поглянув на свого учня.

— Люк, я розумію твої побоювання, — промовив він. — Але храм на Стьюджону — це одне з небагатьох місць, де діти будуть   безпеці. Імперія не знає про його існування, і там вони зможуть навчатися у безпеці, поки ми не зможемо забезпечити їм кращий захист.

Люк глибоко вдихнув і кивнув. Він знав, що слова Обі-Вана завжди мають сенс, але все одно відчував відповідальність за долю дітей.

— Добре,Батьку , — сказав він. — Ми зробимо все можливе, щоб доставити їх на Стьюджон.

Квінлан, стоячи поруч, додав:

— Ми не залишимо їх напризволяще. Як тільки вони будуть у безпеці, ми повернемося, щоб продовжити боротьбу з Імперією.

Обі-Ван ще раз усміхнувся, задоволений рішучістю своїх учнів.

— Добре, тепер вирушайте. Нехай Сила буде з вами, — сказав він, і його голограма зникла.

Люк і Квінлан підготувалися до вирушення. Корабель вже налаштували на курс до Мустфару, і вони знали, що кожна секунда має значення.

Коли зоряний корабель пройшов крізь гіперпростір і наблизився до Мустфару, Люк відчув, як його серце почало швидше битися. Він знав, що попереду на них чекає важка битва, але також знав, що вони мають сили та навички, щоб впоратися з будь-якими викликами.

— Підлітаємо до планети, — оголосив Квінлан. — Будь готовий до посадки.

Люк зосередився, намагаючись зібрати всі свої думки та емоції в єдину ціль — врятувати дітей. Вони швидко зайняли свої позиції та приготувалися до висадки.

Корабель м'яко приземлився на поверхню Мустфару, і Люк відчув, як жар планети пройшов крізь його тіло. Вони обережно вийшли з корабля і почали рухатися у бік старої імперської бази.

— Ми повинні бути обережними, — прошепотів Квінлан. — Пам'ятай, що Імперія може бути готовою до нашого приходу.