Зрада

Ксанатос зрадив Квай-Гона, і це сталося несподівано та болісно. Вони разом вирушили на місію на рідну планету хлопця — місце, яке мало б бути безпечним і знайомим, але обернулося джерелом небезпеки. Для Квай-Гона це було не лише ударом з боку учня, якого він вважав майже сином, але й викликом його власним переконанням і вірі в Орден джедаїв. Місія на рідній планеті Ксанатоса мала бути простою: допомогти у вирішенні місцевого конфлікту, що загрожував мирному населенню. Але, як з'ясувалося, у хлопця були власні плани, і вони не збігалися з місією джедаїв. Його амбіції та жадоба до влади взяли верх, і він вирішив використати нагоду, щоб зміцнити власні позиції.

Квай-Гон відчував, що щось не так, ще задовго до того, як з'ясувалася зрада. Його інтуїція підказувала йому бути насторожі, але він продовжував довіряти своєму падавану, сподіваючись, що його побоювання безпідставні. Однак, коли Ксанатос раптово зник, залишивши за собою слід зруйнованих довіри та надії, Квай-Гон зрозумів усю серйозність ситуації.

Коли Квай-Гон повернувся до місця, де вони зупинилися, він виявив, що Ксанатос не лише зник, а й забрав із собою важливі документи та артефакти, які мали вирішальне значення для успіху їхньої місії. Це не було простим вчинком непокори — це було свідоме рішення, яке могло мати фатальні наслідки для всього регіону.

Тепер Квай-Гону довелося не лише виправляти ситуацію, а й зіткнутися з тим, що його учень, якого він виховував і якому довіряв, вибрав шлях темряви. Це було болісне усвідомлення, але він знав, що повинен діяти швидко, щоб мінімізувати шкоду, яку міг завдати Ксанатос.

Зібравши всі сили, Квай-Гон вирушив на пошуки Ксанатоса, сподіваючись, що ще не все втрачено і що він зможе повернути його на шлях світла. Але глибоко всередині він розумів, що ця місія може стати однією з найважчих у його житті, адже вона була не лише битвою за мир, але й битвою за душу його падавана.

— Тобі точно не треба допомога  ми Шмі як раз знаходимося в цьому районі та могли б…Почав Гай щиро бажаючі допомогти его синя голографічна фігура мерехтіла  на комунікаторі /Квай-Гон Джинн, почувши пропозицію Гая, зітхнув, усвідомлюючи, що кожна допомога могла бути корисною в такій непростій ситуації. Але він також знав, що ця справа була особистою, і він повинен був зіткнутися з нею сам. Відчуття зради з боку Ксанатоса було надто глибоким, щоб його можна було вирішити, залучивши інших, навіть таких надійних союзників, як Гай і Шмі.

— Дякую, Гай, — відповів Квай-Гон, намагаючись зберегти спокійний тон. — Але це моє завдання, і я повинен вирішити його сам. Я сподіваюся, що зможу знайти спосіб повернути Ксанатоса на шлях світла. Але якщо я матиму потребу в допомозі, я обов'язково звернуся до вас.

Гай кивнув, його обличчя відображало розуміння і повагу до рішення майстра. Він знав, наскільки важливо для Квай-Гона спробувати зрозуміти та виправити ситуацію самотужки. Це була не лише битва за мир, але й за відновлення довіри між вчителем і учнем. 

— Ми завжди готові допомогти, якщо це знадобиться, Квай-Гоне, — додав Гай. — Я вірю у твої сили та мудрість. Квай-Гон усміхнувся, відчуваючи тепло підтримки, яке йшло від Гая. Це додавало йому впевненості, навіть у такі важкі часи. Він завершив зв'язок, зосередивши всі свої думки на пошуках Ксанатоса. Водночас Шмі, яка спостерігала за розмовою, відчула хвилювання за Квай-Гона. Вона знала, як важливо для неї та Гая бути готовими допомогти, якщо це буде потрібно. Їхні стосунки з Гаєм не лише надавали їм сили, але й розвивали в них почуття відповідальності за інших джедаїв.

Поки Квай-Гон вирушав у небезпечну подорож, Шмі та Гай продовжували виконувати свої завдання, готові відгукнутися на його заклик, якщо ситуація вимагатиме їхньої участі. Вони знали, що їхня підтримка може стати важливим фактором у вирішенні конфлікту, і були готові діяти в будь-який момент, щоб допомогти тим, хто цього потребує.»Я можна зрадити свого майстра « цього Шмі не як не розуміла ця людина виховує тебе з дитинства, передає свої знання і мудрість, а ти в якийсь момент вирішуєш піти проти всього, що тобі було вкладено. Шмі не могла уявити, як Ксанатос наважився на таку зраду. Її думки постійно поверталися до цієї ситуації, навіть коли вона намагалася зосередитися на своїх завданнях.

— Ти виглядаєш занепокоєною, — зауважив Гай, помітивши, як Шмі замислилася. Вони якраз розглядали як найкраще підштовхнути дві фракції до миру коли прийшла це звістка від Квай -Гона .Він підійшов до ній  і обняв за талію  поклавши голову її на плече для цього йому довилося трішки зігнутися Шмі відчувала, як її думки заплутуються в павутині емоцій. Зрада Ксанатоса, яка стала ударом не лише для Квай-Гона, а й для всього Ордену, була важким випробуванням для всіх. Вона не могла зрозуміти, як можна зрадити того, хто стільки вклав у тебе, хто вірив у тебе всім серцем. Її серце співчувало Квай-Гону, бо вона знала, наскільки важливою була цих зв'язок між учителем і учнем.

— Я просто не можу усвідомити, як це можливо, — тихо сказала Шмі, відчуваючи тепло і підтримку Гая, який обіймав її ззаду. — Квай-Гон завжди був таким мудрим і справедливим. Що могло змусити Ксанатоса так відступити? Гай ніжно погладив її по волоссю, намагаючись заспокоїти.

— Іноді страх і амбіції можуть затьмарити розсудливість, — відповів він, його голос був спокійним і розважливим. — Ксанатос, можливо, побачив можливості, які здалися йому кращими, але насправді вони лише ведуть до темряви. Це важкий урок для всіх нас. Шмі заплющила очі, дозволяючи собі на мить відчути спокій від його слів. Вона знала, що потрібно було залишатися зосередженою на своїх обов'язках, але також розуміла, що підтримка і розуміння таких, як Гай, були життєво важливими.

— Ти маєш рацію, — погодилася вона, відчуваючи, як її думки поступово приходять до порядку. — Ми повинні залишатися сильними, навіть коли здається, що все навколо руйнується. Гай кивнув, відчуваючи, як напруга в її тілі поступово зникає. Він поцілував її в шию заставши трішки засміятися.Шмі відчула, як легка хвиля сміху виходить з її вуст, коли губи Гая торкнулися її шиї. Це був такий потрібний момент легкості після всіх напружених подій, які вони пережили останнім часом. Вона повернулася до нього, її обличчя світилося ніжністю і вдячністю за його підтримку.