Битва за спокій

— Еніка, я йду з тобою. Не можемо ризикувати, що ти зіткнешся з ворогом сама, — сказала Ейла

Еніка відчувала тяжіння Сили, яке вело її через зруйновані коридори. Вона знала, що Асока могла бути в небезпеці, і кожна мить була на вагу золота.

Проходячи через спустошені коридори, Еніка відчувала як її занепокоєння зростає, але внутрішній голос спокою допомагав їй зосередитися. Шаак Ті, яка йшла поруч, була також насторожі, її очі впевнено сканували навколишнє середовище.

— Чи відчуваєш ти її, Еніка? — тихо спитала Ейла  намагаючись не порушувати напружену тишу, що огортала руїни.

— Так, її присутність слабка, але вона десь тут. Я відчуваю її страх, — відповіла Еніка, її рука несвідомо лягла на живіт, ніби в пошуках захисту для свого ненародженого дитяти.Вони обережно просувалися вперед, коли раптом чули слабке стогнання з-за руїн. Ейла  швидко витягла свій світловий меч, готова до будь-якої загрози, але Еніка зробила знак рукою, просівши її почекати.

Підійшовши ближче, вони побачили Асоку, падавана Еніки, яка лежала поруч із розбитим стовпом. Її обличчя було блідим, а одяг порваний та забруднений. Ейла швидко оглянула її на предмет серйозних травм.

— Вона жива, але знесилена. Ми повинні негайно відвести її до медичного блоку, — констатувала Ейла , обережно піднявши Асоку.

Еніка підтримала її з іншого боку, і разом вони повільно повернулися до підземного укриття. По дорозі Еніка намагалася заспокоїти Асоку, яка час від часу приходила до тями.

— Все буде добре, Асоко. Ти в безпеці. Ми з тобою, — шепотіла Еніка, відчуваючи, як її власне серце б’ється в унісон зі страхом і надією. Коли вони повернулися до укриття, медична команда негайно взялася за лікування Асоки. Еніка стояла поруч, спостерігаючи за кожним їхнім рухом, поки не переконалася, що її падавану надають необхідну допомогу. Тим часом на орбіті Корусанта, Обі-Ван і Гай продовжували свою відчайдушну боротьбу. "Невидима рука" Грівуса була серйозно пошкоджена, але битва ще не була виграна. Джедаї та клони об’єднували свої зусилля, створюючи стратегічні атаки, щоб змусити сепаратистів відступити.

— Гай, я відчуваю, що Грівус готує контратаку. Ми повинні бути готові, — говорив Обі-Ван, його голос звучав спокійно через шум битви.

— Розумію, підготуємося. Не дамо йому жодного шансу на втечу, — відповів Гай, його руки впевнено керували кораблем, ведучи його через поля бою.

Кожен з джедаїв відчував тягар відповідальності не тільки за свої життя, але й за долю Корусанта і всієї галактики. Вони знали, що кожне їхнє рішення, кожен маневр міг вирішити долю багатьох.

У той час, коли битва на небесах тривала, на поверхні Корусанта, Еніка і Шаак Ті з оновленою відвагою продовжували допомагати юнлінгам та іншим джедаям підготуватися до можливих подальших атак. Їхня рішучість та віра в перемогу були непохитними, а Сила була з ними.

Тим часом у космосі над Корусант, битва досягла свого апогею. Обі-Ван і Гай Скайвокер разом із Квінланом Восом та Пло Куном змогли значно послабити "Невидиму руку", що дозволило Республіці взяти верх у повітряному просторі.

— Ми маємо відступати! — почувся голос Грівуса через комунікатор, коли він намагався відновити контроль над своїм кораблем.

— Це наш шанс, — сказав Гай, вистрілюючи по вже пошкодженому кораблю Грівуса.

З останнім влучним ударом від Обі-Вана, "Невидима рука" зазнала критичних пошкоджень і почала втрачати висоту, змушуючи Грівуса приземлитися на планету.

— Час зібрати команду та завершити це на землі, — сказав Обі-Ван, готуючись до посадки.

На відміну від зовнішньої метушні, всередині Храму панувала строго організована діяльність. Майстри Джедаї, такі як Кі-Аді-Мунді та Мейс Вінду, намагалися відновити порядок і підготувати план відновлення після атаки.

У цей час Обі-Ван і Гай Скайвокер вже висадилися на поверхню планети, готові відстежити та захопити Грівуса. Вони знали, що кожна хвилина на рахунку, адже Грівус міг спробувати втекти або знову організувати сили.

— Розділимося, — запропонував Обі-Ван. — Я піду на північ, ти — на захід. Ми не можемо дозволити йому втекти. Гай кивнув, ухопивши свій світловий меч. Вони обоє почали свій пошук, глибоко в душі розуміючи значення цієї місії для галактики.

Поки битва на поверхні тривала,  Ейла  та Еніка займалися реабілітацією юнлінгів, намагаючись відновити їхню віру в Силу і в себе. Це був час випробувань, але також і час великих можливостей для молодих Джедаїв На поверхні Корусанта, Гай Скайвокер прибув до складу, де Обі-Ван вже вступив у бій із Грівусом. Вони об'єднали свої сили, створюючи могутній фронт проти хитромудрого генерала. Грівус, використовуючи свої механічні руки, майстерно маневрував своїми мечами. Однак, з'явлення Гая збільшило тиск, і досвід Джедаїв почав переважувати. Обі-Ван і Гай працювали разом бездоганно, їх рухи були синхронізованими та точними. Фінальний удар прийшов від Обі-Вана, коли він змусив Грівуса відступити, а потім зумів знешкодити один із його мечів. Грівус втратив баланс, і це дало Гаю можливість завдати вирішального удару, який вивів Грівуса з ладу. Після завершення битви Обі-Ван і Гай подивилися один на одного, відчуваючи полегшення, але і втому від напруження бою.

— Ми зробили це, Гай. Грівус покінчено, — сказав Обі-Ван, відчуваючи, як навколишній хаос починає вщухати.

— Так, але боротьба триває. Ми повинні повернутися до Храму і допомогти відновити порядок, — відповів Гай, знаючи, що перемога над Грівусом була лише одним з багатьох кроків у відновленні миру в галактиці.

Не встигли Обі- Ван і Гай приземлитися в храмі як їх мало не збили з ніг їх коханні дружини Шмі Еніка залишились в обіймах чоловіків не один не другий не спішили розмикати обійми

— Багато Джедаїв погибало сьогодні промовив Йода підходячи до пар — Душа моя радіє бачити вас живими. Еніка і Шмі посміхнулися і прижилися до чоловіків Рей поклав голову на плече батька  Гай посміхнувся дружині  тримаючи сина на руках На місці зустрічі в Храмі Джедаїв відчувалися смуток і радість одночасно. Попри те, що війна залишала після себе шрами, перемога над Грівусом відкрила шлях до можливості відновлення миру в галактиці.