На Джакку

Як що Еніка вдалось вийти із пастки то Обі-Вану не дуже з цим пощастило це сталося на прибуття на Джакку тільки він і его 212 встигли приземлитися як їх вже зустрічали

На Джакку атмосфера була напруженою. Пустеля поглинала кожен звук, створюючи ілюзію спокою, але Обі-Ван знав, що це лише марево. Його 212-й батальйон вже зайняв оборонні позиції, коли вони помітили наближення невеликої групи фігур. Пил під їхніми ногами ледь помітно підійматися, мов танець, що передує бурі.

— Здається, нас зустрічають не з квітами, — жартівливо промовив капітан клонів, звітував  Коді, стоячи поряд з Обі-Ваном.

Обі-Ван не міг не посміхнутися у відповідь на спробу Коді розрядити напруження, але його очі залишалися зосередженими на наближених фігурах. Він відчував зміну в Силі, передчуття небезпеки, що наближалося до них.

— Будьте готові, Коді. Це може бути пастка, — сказав Обі-Ван, витягуючи свій світловий меч і активуючи його з характерним гудінням. На Джакку, серед піщаних дюн, напруженість посилювалася з кожною секундою. Обі-Ван Кенобі, стоячи зі світловим мечем у руках, зустрічав поглядом Асажж Вентресс

— Асажж Вентресс тобі не набридло бігати за сітхами, щоб сказав твій справжній майстер якби дізнався Кай був би розчарований.Обі-Ван похитав головою

— А ти давно звʼязувався зі своєю коханою дружиною може вона вже мертва лежить на якихось станцій

Обі-Ван залишався спокійним, хоча слова Асажж Вентресс пронизували його, мов кинджали. Він зосередився на своїй внутрішній рівновазі, відчуваючи, як Сила тече через нього, надаючи впевненості та ясності.

— Асажж, ти завжди намагаєшся посіяти хаос і розбрат, — відповів він, його голос був твердим і спокійним. — Але ти недооцінюєш силу нашого зв'язку. Еніка сильна і розумна. Вона не буде легкою здобиччю для будь-кого, навіть для тебе.

Асажж Вентресс, зловісно усміхнувшись, підняла свій подвійний червоний світловий меч, готова до бою.

— Я не недооцінюю нікого, Обі-Ване. Але ти завжди був занадто впевненим у своїх силах. Сьогодні ти побачиш, наскільки ти помилявся, — відповіла вона, її голос був наповнений злістю та рішучістю.Обі-Ван обережно крокував вперед, його рухи були плавними, мов вода. Він відчував, що цей бій буде важким, але його віра в себе та своїх друзів надавала йому сили. Асажж кинулася на Обі-Вана з усією своєю люттю, її удари були швидкими та безжальними. Обі-Ван вправно відбивав її атаки, його світловий меч сяяв блакитним світлом, що контрастувало з червоним полум'ям меча Асажж. Їхній бій був мов танець смерті, кожен рух був важливим і небезпечним.

— Твоя сила не врятує тебе, Обі-Ване! — крикнула Асажж, намагаючись зламати його захист.

— І твоя ненависть не дасть тобі перемогу, Асажж, — відповів Обі-Ван, відбиваючи її удари з неймовірною точністю. Коди та інші клони 212-го батальйону уважно спостерігали за боєм, готові втрутитися в будь-який момент. Вони знали, що їхній командир потребує їхньої підтримки, і були готові боротися до останнього. Обі-Ван відчував, що Асажж намагається провокувати його, викликаючи гнів і ненависть. Але він залишався непохитним, зберігаючи внутрішній спокій і зосередженість. Він знав, що тільки так зможе перемогти.

— Асажж, ти не зможеш зламати мене, — сказав він, використовуючи Силу, щоб відштовхнути її назад. — Ненависть і гнів — це шлях до поразки. Асажж відступила на кілька кроків, її очі випромінювали лють. Вона знала, що Обі-Ван сильний, але її власна рішучість і бажання помсти були непохитними.

— Це ти думаєш, що можеш мене перемогти? — з викликом промовила вона, знову кидаючись у бій.

Бій продовжувався, і обидві сторони боролися зі всією своєю силою та майстерністю. Обі-Ван відчував, що кожен удар наближає його до перемоги, але також розумів, що будь-яка помилка може коштувати йому життя. Раптом Асажж зробила несподіваний маневр, змусивши Обі-Вана відступити на кілька кроків. Вона скористалася цим моментом, щоб атакувати з подвійною силою, але Обі-Ван був готовий. Він впевнено відбив її удари, використовуючи свою майстерність і досвід.

— Ти сильний, Обі-Ване, але твоя слабкість — це твоє серце, — сказала Асажж, намагаючись знову посіяти сумніви в його душі.

— Моє серце — це моя сила, — відповів він, його голос був спокійним і впевненим. — І саме це відрізняє нас, Асажж. Я борюся за те, що люблю, а не з ненависті.

— Асажж, не пізно змінити сторону. Ти знаєш, що темна сторона лише веде до руйнування. Вернися до світла, — звернувся до неї Обі-Ван під час короткої паузи в бою.

Вентресс зупинилася, її очі на мить спалахнули сумнівом, але потім знову стали холодними та рішучими.

— Я вибрала свій шлях, Кенобі. І ніщо не може мене зупинити, — відповіла вона і знову атакувала.

Битва тривала, і хоча Обі-Ван був майстром оборони, він відчував, що без підмоги йому буде важко утримати протистояння. Він сподівався, що його друзі та союзники на Корусанті зможуть вчасно прийти на допомогу, але поки що він мусив розраховувати лише на себе та своїх клонів. Тим часом Асажж використовувала кожну можливість, щоб змусити Обі-Вана відступити, але він, знаючи, що ставки високі, тримався непохитно. Він мусив витримати, чекаючи на момент, коли зможе переломити хід битви на свою користь.Відчуваючи нестачу часу, Обі-Ван шукав момент, щоб перевернути ситуацію на свою користь. Він знав, що Асажж Вентресс, хоч і була відмінним воїном, все ж таки мала свої слабкості. Він спробував використати свої знання про її минуле, її страхи та сумніви, щоб змусити її вагатися.

— Асажж, ти колись була падаваном, ти знаєш, що Сила пропонує шлях до світла, який може зцілити навіть найглибші рани. Ти дійсно вірш, що ті, хто використовують тебе, колись дадуть те, що обіцяють? — говорив Обі-Ван, маневруючи в оборонній стійці, щоб виграти час. На мить виглядало, що слова Обі-Вана зачепили Асажж, її атаки на мить стали менш впевненими, але потім вона зібралась з силами та атакувала з новою жорстокістю