Пастка. для падаван

Ніхто не зверне увагу на служницю навіть якщо вона служниця сенатора Набу мало чого вона прийшла в музей. Служниці теж люди може у дівчинки перерва і вона вирішила відпочити таким чином.Еніка знала що резекуе і що Обі-Ван не буде задоволений як і інші майстри.Але спокійно сидіти з дівчатами вони не могли.Тому вона і пішла в музей, щоб дізнатися більше інформацій.

- Про Три Луни, — додала вона в думках. - І про те, хто вони насправді.

Вона обережно проходила повз старі експонати, її очі швидко сканували інформацію, яка була відображена на голопроєкторах. Вона шукала будь-яку згадку про Три Луни, але поки що нічого не знаходила. Вона була глибоко занурена у свої дослідження, коли раптом почула знайомий голос. Вона обернулася і побачила Рохана, який стояв поруч з жінкою, яка була дуже схожа на одну з жінок з записів, які вона знайшла. Вона швидко приховала свій голопроектор і спостерігала за ними з-за кута. Вона слухала їхню розмову, намагаючись зрозуміти, що вони планують.

- Ми повинні знайти їх якомога швидше, — сказав Рохан. - Часу у нас небагато.

- Я знаю, — відповіла жінка. - Але ми повинні бути обережними. Ми не можемо дозволити, щоб нас виявили.

Еніка замислилася. Чи могли вони говорити про Три Луни? І чи могли вони знати про її дослідження?

— І все-таки де вони могли сховати падаванок я знаю що половина з них в храмі, але де всі інші.Спитав Рохан у супутниці

— Не знаю джедай виявились дуже хитрими

– Ще одне Югамда як що першою схопиш Еніку то вона моя.

— Добре вважай це подарунком на наше весілля.Еніка закрила рот рукою, щоб не закричати як вона здогадалась що це Югамда зовнішність може друга, але враховуючи того що вона метаморф. На секунду її захотілось, щоб Обі-Ван був тут з нею на Набу. Але Еніка взяла себе в руки вона вже достатньо доросла, щоб впоратись сама тільки вислухати що ці двоє говорять

— Навіщо вам взагалі падаванки ?

Спитав Рохан — Від них. взагалі не якої користі

– Від них самих нема користі ти правий.А ось та сила що в них.Дає велику владу так і забрати те цим джедаї дорожать най більше це приємно.

- Я розумію, — відповів Рохан. - Але чи не буде це занадто небезпечно? Якщо джедаї дізнаються про наші плани...

- Вони не дізнаються, — впевнено сказала Югамда. - Ми будемо обережні. Але нам потрібно поспішати. Часу у нас небагато. Еніка замислилася. Вона зрозуміла, що вони планують використати силу падаванок для своїх цілей. Їй потрібно було повідомити про це Обі-Вана. Що їх підозри підтвердились тому вона швидко поспішила у дворець.Хвала силі на ній був костюм служниці тому на неї просто не звернули увагу.Вже в будівлі вона прийшла на спокійний шаг.Вона зайшла до кімнати матері.Еніка тільки та замітала що знайомий плащ на дивані коли наступну хвилину її обняли та кімнату наповнила знайома сила

— Обі-Ван коли ти прилетів спитала вона.Коли той вмостився з нею на дивані і явно не мав наміру відпускати її наступні п'ять хвилин це точно

– Я якраз бігла, щоб зв’язатися с тобою.Наші підозри підтвердились вони дійсно хочуть використати падаванок для своїх цілей.

- Я знаю, — відповів Обі-Ван, його обличчя стало серйозним. - Я тільки що дізнався про це від Соери. Ми повинні зробити все можливе, щоб зупинити їх.

- Я знаю, — відповіла Еніка. - Але я боюся, що ми можемо бути занадто пізно.

Обі-Ван взяв її за руку, дивлячись їй прямо в очі.

- Ми не здаємося, Еніка, — сказав він. - Ми знайдемо спосіб зупинити їх. Ми завжди це робимо.

Еніка кивнула, відчуваючи, що її страх почав зникати. Вона знала, що Обі-Ван правий. Вони завжди знаходили спосіб впоратися з будь-якими викликами, які ставили перед ними.

– Вони не знають що я і другі  падаванки на Набу. Сказала Вона пригорнувшись до майстра. Той зняв її капюшон і трішки боляче чім за звичай схопив

Її за волосся заставляючи дивиться йому в очі.Сама думка про те що

хтось міг би зробити їй боляче, викликала в ньому гнів. Він був готовий захищати її за будь-яку ціну.

- Еніка, ти повинна бути дуже обережною, — сказав він суворо. - Ми не можемо дозволити, щоб вони дізналися про твоє перебування тут. Твоє життя і життя інших падаванок під загрозою.

- Я зрозуміла, майстре, — відповіла вона тихо, відчуваючи його тривогу. - Я буду обережною.

Обі-Ван відпустив її волосся, але залишив руку на її плечі, намагаючись заспокоїти її та себе. Вона притулилась до нього влаштувавшись зручніше пригорнув блондинисту маківку до его грудей .

Обі-Ван відчував, як його серце стукає швидше, обіймаючи свою падаванку. Він знав, що їхнє завдання стає все більш небезпечним, і що вони не можуть дозволити собі жодної помилки. Їхні вороги були хитрими та безжальними, але він вірив в силу і мудрість, які були в Еніці.

- Ми будемо працювати разом, Еніка, - сказав Обі-Ван, м’яко гладячи її по спині. - Ми знайдемо спосіб зупинити їх і захистити наших друзів.

Еніка кивнула, відчуваючи підтримку і силу свого майстра. Вона знала, що з ним поруч вона зможе впоратися з будь-якими перешкодами.

Еніка зупинилась у дверях наважившись   підійти до нього

– Ти чого не спиш. Спитав Обі-Ван

– Не можу  ми знову на Набу і знову злодійка десь ходить рядом.Причому буквально рядом.Ще я почуваюсь виною перед іншими дівчатами. Ти поруч зі мною, а їх майстри в храмі. А головніше.Я не знаю як ми підберемося до Югамди вона ж тепер наречена сина сенатора. Сказала вона прижилась до нього. Тут спрацював колумнік

– Скайвокер. відізвалась  вона -- О Ейла привіт

— Я здається прибила свого майстра

– Як прибила ?. Спитала  дівчина

— Просто  він так тихо прокрався до мене кімнату і я не розібравшись хто лізе кинула в нього вазу. Голос Ейли звучав трішки винувато.Обі-Ван зітхнув про що Квинлан думав.Домовлялись  же відразу проявити себе силі дівчата і так зараз перелякані  цією загрозою.

– Ейла коли твій майстер прийде до тями скажи йому що він повинен бути обережним і не проникати в кімнату без дозволу. Інакше він може отримати ще більше ваз у голову, - відповів Обі-Ван з усмішкою. Ейла засміялась і сказала, що передасть йому повідомлення.