Небезпечна місія

Поступово всі джедаї  заспокоїлись прийшовши до висновку що Югамда просто проникла за допомогою когось зовні.І Обі-Ван дуже не хотів думати що її поміг хтось з колишніх джедаїв.Особливо один колишній джедай граф Дуку.Але невже він так розсердився на джедаїв що допоміг проникнути цій людині яка трохи не вбила Еніку він досі пам’ятав як знайшов свою падаван ледве живу як буквально видихнув її з сили надавши злитися з нею. Хотілося вірити що не Дуку став причиною цього Він подивився на свою падаван яка медитувала сидячі поряд з Йодою як і обіцяв Йода навчає її відрізняти візій від сну.Хоча скоріше він навчає їх обох.Обі-Ван намити подумав не піди Дуку з Ордену допомога б він йому з Енікою.Ні не допомагав як Гранд-Майстер

- Майстер Дуку виявися нікудишнім він навіть Квай -Гон з ним не допомагав.Але щоб провести вбивцю в Орден.Обережно він поясним своєю теорію з Йодою

—  Амбітний мій колишній падаван так.

– Але він ніколи не зробив би щось, що могло б нашкодити Ордену, – продовжив Йода. – Він може бути впертий, але він також дуже відданий. Я не вірю, що він міг би допомогти Югамді.Обі-Ван кивнув, але він все ще відчував тривогу. Він знав, що Дуку був впертий, але він також знав, що він був дуже амбітний. І ця амбіція могла б привести його до того, що він міг би зрадити Орден. Зрадив свою симье*ю  Хоча вважав він колись їх всіх своєю сім'єю.

– Майстер хто такий    Дуку спитала вона коли вони разом шли по коридору в сторону тренувальних зал.Зараз коли Еніка нарешті почувається себе краще вона може розпочати тренування зашити від посоха до речі ще одна річ яку міг навчити его Гранд Майстер оскільки Дуку був знайомий з цією формою бою.

– Дуку, – повторив Обі-Ван, відчуваючи, як старі спогади повертаються. – Він був джедаєм, одним з найсильніших і наймудріших у нашому Ордені. Але він залишив нас, відмовився від своїх обов'язків і покинув Орден.

– Чому? – запитала Еніка, її очі були повні цікавості.

– Він був незадоволений деякими аспектами нашого життя, – пояснив Обі-Ван. – Він вважав, що ми занадто обмежуємо себе, що ми не використовуємо всю силу, яку маємо. Він вірив, що ми могли б зробити більше.

– Але джедаї служать добру, – запротестувала Еніка. – Ми не можемо використовувати нашу силу для зла.

– Так, – погодився Обі-Ван. – Але Дуку бачив це по-іншому. Він вважав, що ми могли б використовувати нашу силу для більшого добра, якби не обмежували себе нашими правилами та обмеженнями. І кінець кінцем, він вирішив покинути нас.

– І він допоміг Югамді? – запитала Еніка.

– Ми не знаємо цього напевно, – відповів Обі-Ван. – Але це можливо.

Коли вони зайшли в зал то вони застали Гая який дрався с Квай-Гоном. Шмі підійшла задові дочки та поклала руки її на плечі.

Обі-Ван зупинився біля входу до тренувального залу, спостерігаючи за поєдинком між Гаєм та Квай-Гоном. Він відчував, як спогади про минулі дні заповнюють його думки. Квай-Гон завжди був для нього справжнім наставником, а тепер він бачить його як рівноправного воїна, котрий передає свої знання молодшим джедаям.Шмі, підійшовши до Еніки, м'яко посміхнулася і сказала:

— Дивись, як добре вони тренуються. Це важливо для тебе, Еніка. Ти повинна вчитися не тільки мистецтва бою, але й мистецтву самоконтролю.Еніка кивнула, спостерігаючи за рухами Гая та Квай-Гона. Вона відчула, як сили джедаїв переплітаються в гармонії, створюючи танець світла і тіні.

— Майстер, — почала вона, не відриваючи очей від поєдинку, — якщо Дуку був таким сильним і мудрим, чому він вирішив піти проти Ордену?Обі-Ван зітхнув, думаючи про складність цього питання.

— Дуку вірив, що Орден обмежує себе в способах використання Сили. Він вважав, що ми могли б зробити більше для галактики, якби не дотримувалися суворих правил. Але він також забував, що ці правила існують для того, щоб ми не зловживали своєю силою.

— Але ж він не був злим? — запитала Еніка, її очі блищали від цікавості.

— Зло і добро не завжди так легко розрізнити, — відповів Обі-Ван. — Дуку вірив, що він діє на благо. Але його амбіції та бажання влади привели його на темний шлях.

Квай-Гон, закінчивши поєдинок, підійшов до них, витираючи піт з чола.

— Обі-Ван, ти справді чудово пояснюєш. Але не забувай, що кожен з нас має свій шлях і свою боротьбу. Важливо навчитися відрізняти істинне добро від ілюзій.

Гай підійшов до Еніки, підбадьорливо посміхаючись.

— Ти готова, Еніка? Ми почнемо з основ. Тренування буде важким, але я вірю в тебе і ще одне  не чекай мне потурання  тільки тому, що ти моя дочка.  Можеш спитати своей матері яким я тираном стаю під час тренування.

— Батько ти ще не знаєш яким терном може бути мій майстер.Пожартувала Еніка

Обі-Ван усміхнувся, почувши жарт Еніки. Її здатність зберігати почуття гумору навіть у найважчі моменти була однією з її найсильніших рис. Він відчував гордість за свою падаван, але й розумів, що попереду ще багато роботи.

— Гай, — звернувся він до батька Еніки, — радий бачити, що ти готовий до тренувань. Я впевнений, що ваша спільна праця принесе багато користі. Гай кивнув і, посміхаючись, звернувся до своєї дочки:

— Еніка, не забувай, що кожне тренування — це можливість стати кращою. Вчися, спостерігай і вдосконалюйся. Обі-Ван та Квай-Гон відійшли в сторону, даючи Гаю та Еніці простір для тренувань. Квай-Гон, спостерігаючи за ними, тихо сказав:

— Обі-Ван, ти добре справляєшся. Еніка має потенціал, і з твоєю допомогою вона досягне великих висот.

— Дякую, майстер Квай-Гон, — відповів Обі-Ван. — Але я також знаю, що її шлях буде важким. Вона має зіткнутися з багатьма викликами, і я сподіваюся, що зможу бути для неї достатньо хорошим наставником.

— Ти зможеш, — впевнено сказав Квай-Гон. — Важливо, щоб ти завжди залишався вірним своєму серцю і своїм принципам. Твоя мудрість і відданість допоможуть їй знайти свій шлях.

Поки Гай і Еніка починали своє тренування, Обі-Ван знову задумався про Дуку. Він знав, що їхній колишній товариш був складною і суперечливою фігурою. Але він також розумів, що Орден має бути готовим до будь-яких викликів, включаючи можливість зради з боку тих, хто колись був його частиною.