Шлях до лицарства

Як і говорилось Еніка жила спочатку з юнлінгами навіть завали собі подругу Ейлу Сакуру, хоча це не означало що  вона не спілкувалась  з Обі -Ваном і Квай -Гоном  з ними дівчинка теж проводила час навіть поважала на місій .Так і тренував її основному Обі -Ван що правда присутності  Квай-Гона  хотя той не вмішувався в навчальний процес тільки іноді корегував  его  що трішки полегшувало  завдання 22 річному юнакові .Настав день останнього випробування Обі-Вана він повинен був доказати що зможе захистити не тільки себе, а та інших  .Еніка   пробралася на  іспит сховалася було за сидінням Вінду, але той помітив дівчинку

Мейс Вінду, відчувши присутність Еніки, легко повернув голову і побачив її, приховану за сидінням. Його обличчя залишалося серйозним, але в очах з'явився легкий відтінок розуміння.

— Еніка, — промовив він спокійно, але з владою у голосі. — Що ти тут робиш?

--Еніка, розуміючи, що її викрито, вийшла зі своєї схованки та підійшла до магістра Вінду.

— Вибачте, магістре Вінду, — почала вона трохи зніяковіло. — Я просто хотіла підтримати Обі-Вана. Він для мене як старший брат, і я хотіла побачити, як він складає свій іспит.

Мейс Вінду уважно подивився на дівчинку, його обличчя залишалося невразливим, але в очах з'явилася м'якість.

— Підтримка важлива, — сказав він. — Але ти повинна розуміти, що це випробування для Обі-Вана, і він повинен пройти його самостійно. твоя присутність може заважати.

Еніка кивнула, розуміючи, що магістр має рацію. Вона не хотіла ставати перешкодою для Обі-Вана, але її бажання підтримати його було щирим.

— Я розумію, магістре, — відповіла вона. — Я не буду заважати.

Мейс Вінду трохи нахилився до неї, його голос став м'якішим.

— Ти можеш залишитися, якщо пообіцяєш не втручатися, — сказав він. — Але пам'ятай, що це важливий момент для Обі-Вана. Він повинен пройти це випробування самостійно.

Еніка кивнула, її очі світилися вдячністю.

— Дякую, магістре Вінду. Я обіцяю не втручатися.

Мейс Вінду кивнув і повернувся до спостереження за випробуванням. Еніка, відчуваючи полегшення, знайшла собі місце, де могла б тихо спостерігати за тим, що відбувається.

Обі-Ван стояв у центрі зали, його обличчя було серйозним і зосередженим. Він знав, що цей момент є вирішальним для його майбутнього як джедая. Він повинен був показати все, чому його навчили, і довести, що готовий стати справжнім лицарем-джедаєм.

Квай-Гон Джинн і інші члени Ради джедаїв уважно спостерігали за Обі-Ваном. Вони знали, що перед ним стоїть велике випробування, і вірили в його здібності.

— Обі-Ван Кенобі, — промовив магістр Йода, його голос був глибоким і спокійним. — Розпочинаємо ми випробування твоє. Готовий ти?

Обі-Ван кивнув, його обличчя випромінювало рішучість.

— Так, магістре Йода. Я готовий.

Випробування розпочалося. Обі-Ван мав пройти через серію складних завдань, які вимагали від нього не тільки фізичної сили, але і мудрості, терпіння та вміння користуватися Силою. Він мав боротися зі своїми внутрішніми страхами та сумнівами, щоб показати свою готовність стати лицарем-джедаєм.Еніка спостерігала за кожним рухом Обі-Вана, її серце билося швидше. Вона бачила, як він долає всі труднощі, як його мужність і відданість ведуть його вперед. Вона відчувала, що цей момент є важливим не тільки для нього, але і для неї самої. Вона вчилася на його прикладі, розуміла, що бути джедаєм — це не просто володіти Силою, але й нести важку відповідальність.

Квай-Гон Джинн, спостерігаючи за своїм падаваном, відчував гордість і задоволення. Він бачив, як Обі-Ван зростав і розвивався, і знав, що цей момент є кульмінацією їхнього спільного шляху.Після кількох годин напруженого випробування, Обі-Ван завершив останнє завдання і повернувся до центру зали. Його обличчя було втомленим, але в його очах світилася рішучість і гордість.

Магістр Йода кивнув, його обличчя було сповнене мудрості та задоволення.

— Обі-Ван Кенобі, випробування твоє завершено. Показав ти себе як справжній джедай. Рада джедаїв визнає тебе лицарем-джедаєм.

Обі-Ван кивнув, його серце переповнювало радістю і вдячністю. Він знав, що цей момент є початком нового етапу в його житті . Він здивовано подивися на Еніку котра Сесіла поруч с Квай -Гоном  его родина  була тут щоб підтримати  вони утворили не виклику сім'ю  в ордені . Але зараз его жде  не виличне святкування разом з друзями котрі вирішили увести его відсвяткувати посвяту в лицарі

Після церемонії посвяти, Обі-Ван відчув неймовірне полегшення і гордість. Він знав, що цей момент змінить його життя назавжди. Квай-Гон Джинн підійшов до нього з усмішкою на обличчі.

— Ти зробив це, Обі-Ване, — сказав він, поклавши руку на плече свого колишнього падавана. — Тепер ти справжній лицар-джедай. Я пишаюся тобою.

Обі-Ван посміхнувся у відповідь, відчуваючи тепло і вдячність за підтримку свого вчителя.

— Дякую, майстре. Я не міг би зробити це без вас.

Квай-Гон кивнув, його очі сяяли гордістю.

— Ти завжди мав усе необхідне всередині себе. Я лише допомагав тобі знайти це. Після цього до Обі-Вана підійшла Еніка, її очі світилися радістю. Вона не могла стримати своєї енергії та обійняла його

— Ти зробив це, Обі-Ване! Тепер ти справжній лицар-джедай! — вигукнула вона, не приховуючи свого захоплення.Обі-Ван засміявся та обійняв її у відповідь.

— Дякую, Еніка. Твоя підтримка багато значить для мене. 

— Так друже це було класно  промовив Квінлан Вос сам став лицарем рік тому — ОО до речі ти в нас тепер не тільки лицар но і майстер цієї принцеси .Він кивнув головою на дівчину котра розмовляла з Ейлою яка сама не давно стала падаваном Квинлана — II це двадцять років .Ти будеш самим молодим лицарем з падавном, хоча твоїй падаван тільки 11 недавно виповнилося

— О, це велика честь і відповідальність, — відповів Обі-Ван, дивлячись на Еніку, яка весело розмовляла з Ейлою. — Але я готовий прийняти цей виклик. Еніка має величезний потенціал, і я зроблю все можливе, щоб допомогти їй розкрити його.