"Приховані в Тіні Трьох Місяців"

Перше житі Обі-Ван почастував що таке злість. Причому справжня злість не чорна ярість злять на Югамду на ці сітхові три луни за яких его падаван тепер не з ним. Так він розмовляв з дівчинкою тримаючи її в курсі розслідування. Але як вияснилось его падаван теж не сидить без діла
— Я шукала в Архівах Набу і дещо найшла.Еніка оперлася об перила балкона дворця – Перші згадки трех лун були на Татуїні
- Татуїн? - Обі-Ван здивувався. - Це дуже далеко від Набу. Як це можливо?

- Не знаю, — відповіла Еніка. - Але я знайшла старі записи, які говорять про три жінки, які прибули на Татуїн з далеких зірок. Вони були описані як неймовірно сильні та жорстокі, але також як мудрі й великодушні. Це було дуже давно, ще до того, як Татуїн став пустелею.
Обі-Ван замислився. Ця інформація могла бути важливою. Він знав, що Три Луни були давнім давно, але він ніколи не чув про їхній зв'язок з Татуїном.
– Як що так подумати Татуїн має три луни. Мама теж так думає. І ще я вчора була с Падмой на прийомі та майже наткнулась на Рохана ще одне мені его супутниця здалась знайомою він мне не побачив не хвилюйся

- Рохан? - Обі-Ван здивувався. - Чи ти впевнена, що це був він?

- Так, я впевнена, — відповіла Еніка. - Я впізнала його по голосу. А його супутниця... вона була дуже схожа на одну з жінок з записів, які я знайшла.

Обі-Ван замислився. Це було дуже незвичайно. Чи могло бути, що Три Луни дійсно повернулися? І чи могли вони мати щось спільне з Роханом сином сенатора і головною злодійкою галактики які були основною причиною чому  вона зараз не з майстром
– Єдине що нам відомо що їм потрібні дівчата в яких е зв’язок силою для ритуалу. Замітив Обі-Ван

- Так, — погодилася Еніка. - Але ми не знаємо, що саме вони планують зробити з ними. Ми повинні знайти спосіб зупинити їх.

--- Я знаю, — відповів Обі-Ван. - Ми працюємо над цим. Але ти повинна пам'ятати, що твоя безпека є найважливішою.

Еніка кивнула, зрозумівши його слова. Вона знала, що Обі-Ван та її батько робили все можливе, щоб зупинити Три Луни. Але вона також знала, що вона мала свою роль у цьому бою.

- Я зрозуміла, майстре, — вона відповіла. - Я буду обережна.
— І я сподіваюсь що ти не ходиш по Тіду сама.
— Е ..Майстре я повинна бігти Дарра зве мене ми хотіли потренуватися
– Падаван .. Почав він, але вона відключила голопроетор

- Еніка! - вигукнув Обі-Ван, але вже було пізно. Вона вже вимкнула голопроектор і, без сумніву, вже бігла до своєї подруги.

Обі-Ван зітхнув, відчуваючи, як його серце стукає в грудях. Заді почувся смішок
— Тиж розумієш що Дарра її не звала це була відмовка спитала Соэра  Энтана — Тим паче я розмовляла с своєю падаван п’ять хвилин тому

- Так, я знаю, — відповів Обі-Ван, посміхаючись. - Але я все одно хотів би, щоб вона була обережнішою.

Соєра кивнула, розуміючи його стурбованість.

- Вона сильна, Обі-Ван, — сказала вона. - І вона вміє дбати про себе. Вона просто... відважна. Така ж, як ти.

Обі-Ван посміхнувся, дякуючи їй за ці слова. Він знав, що Еніка була сильною і відважною, але він все одно хвилювався за неї. Вона була його падаваном, його відповідальністю.

- Я знаю, — відповів він. - І я дуже гордий нею. Але я все одно хвилююся.

Соера кивнула, розуміючи його почуття.

- Це нормально, Обі-Ван, — сказала вона. - Це означає, що ти добрий майстер.

Обі-Ван подякував їй за ці слова. Він знав, що він робив все можливе, щоб захистити Еніку, але він також знав, що вона мала свою власну долю. І він повинен був довіряти їй, як вона довіряла йому.
— Тим паче твоя падаван знайшла цікаву інформацію і ще мені цікаво що спільного сина сенатора з гамори з однією з них

- Це також дивує мене, — відповів Обі-Ван. - Я планую дослідити це питання більш детально. Можливо, він знає щось, що може допомогти нам.

Соера кивнула, погоджуючись з ним.

- Я впевнена, що ти знайдеш відповіді, — сказала вона. - Ти завжди це робиш.

Обі-Ван посміхнувся, дякуючи їй за підтримку. Він знав, що вони обидва боролися за те ж саме — захистити тих, кого вони любили, і зберегти галактику від зла. І він був вдячний, що мав її поруч.

- Дякую, Соера, — відповів він. - Я зроблю все, що в моїх силах.
— В нас е п’ять падаванок котрі чекають повернення до своїх майстрів. Сказав Квинлан. — Доречи і як ті падаванки котрі не жили в храмі не дня як вони пристосувалися ?

- Вони добре справляються, — відповів Обі-Ван. - Хоча їм було важко на початку, вони швидко знайшли своє місце в нашому ордені. Вони мають потенціал стати великими джедаями.

Соера погодилася.

- Так, вони дійсно талановиті, — сказала вона. - І вони мають сильну волю. Я впевнена, що вони зроблять нас гордими.

Обі-Ван посміхнувся, згоден з її словами.

- Так, вони вже роблять нас гордими, — сказав він. - І ми повинні підтримувати їх у їхніх зусиллях.

Соера погладила його по плечу.

- Ми зробимо це разом, Обі-Ван, — сказала вона. – І ще одне втримайся від польоту на Набу
— Ти про що Соера.
— Ти знаєш про що я Кенобі

- Якщо ти говориш про Еніку, то я...

- Так, я говорю про Еніку, — перервала його Соєра. - Ти занадто турбуєшся за неї. Це впливає на твоє судження.

Обі-Ван замислився, дивлячись на Соєру.

- Можливо ти права, — він сказав. - Але вона моя падаван. Я не можу просто забути про неї.

Соєра кивнула, розуміючи його почуття.

- Я знаю, Обі-Ван, — вона сказала. - Але ти мусиш навчитися довіряти їй. Вона сильніша, ніж ти думаєш.

Обі-Ван згодився, посміхаючись.

- Ти завжди була мудрою, Соєра, — він сказав. - Я буду намагатися слухати твої поради.

Соєра почувалася полегшеною. Вона знала, що Обі-Ван хвилювався за Еніку, але вона також знала, що він мав довіряти їй.

- Дякую, Обі-Ван, — вона сказала. - Я знаю, що ти робиш все можливе для захисту наших падаванів.