Світанок на Корусканті

Світанок на Корусанті виявився золотистим, але в серці Обі-Вана Кенобі панувала тривога він сам не знав звідки тривога поселилась в ньому він повернувся на бік і подивися на мирно сплячу падаван вони так вчора заморилися після повернення з місій що просто лягли на одне ліжко.Навіть не перевдягаючись єдине що пам’ятав Обі-Ван як Еніка призиває плед, щоб укрити її обох і прижитися до нього
— Спокійній ночі майстре.прошепотіла вона мощусь зручніше Він зітхнув і заснув притискаючи та свою падаван до себе.Небо за вікном почало тільки червоніти була п’ята година ранку коли вони повернулись завдання треба поспати, хоча до дев'ятої.
Обі-Ван прокинувся від легкого дотику сонячних променів, які проникли через вікно. Він поглянув на Еніку, яка все ще спала, і посміхнувся. Вона виглядала такою мирною та безпечною, що він на мить забув про свою тривогу. Він обережно вийшов з ліжка, намагаючись не розбудити її, і підійшов до вікна. Вчора вони знову, зіткнулася з Югамдою яка цього разу була не сама, а з копаної так же самих дівчат як вона.Сила чого це жриця не як не відчепися від них. Але цього разу вона кинула фразу що заставило его падаван збліднути, а її дихання участитися.
— Три луни вже тут Еніка і вони почали приготування

Обі-Ван замислився над цими словами. Що означали "три луни"? І які саме підготовки вона мала на увазі? Він знав, що Югамда не була простою супротивницею. Вона була жрицею, яка володіла могутніми силами, і вона, безумовно, мала плани щодо Еніки.

Він поглянув на Еніку, яка все ще спала. Вона виглядала такою безпорадною та незахищеною, що він відчував гострий біль в грудях. Він знав, що має захистити її, незалежно від того, що це може коштувати йому.
Обі-Ван повернувся до вікна, дивлячись на золотистий світанок.Заді почулося шарудіння він обернувся.Обі Ван не міг не посміхнутися дивлячись на картину яка йому відкрилась его падаван с трагічним виглядом намагалась розплутати зачіску і відділити падаваньску косичку від основного волосся яка переплелася с ним під час сну Він обережно взяв її волосся в руки, намагаючись розплутати його. Вона зітхнула, закривши очі, і він відчув, як її напруженість поступово відступає.

- Дякую, майстре, — промовила вона, коли він нарешті відділив косичку від основного волосся. Вона подивилась на нього з вдячністю в очах, і він відчув, як його серце б'ється швидше.

- Немає за що, Еніка, — відповів він, посміхаючись до неї вона пре жалась до нього.

- Ми маємо поговорити про Югамда, — сказав він, відчуваючи, як її тіло напружується в його обіймах. - Я знаю, що ти боїшся, але ми маємо знайти спосіб впоратися цим. Про що говорила тобі Югамда
— Проте що головна жриця ? Тут і вони вирушають на пошуки дівчат які мають зв’язок силою

- Це дуже небезпечно, — промовив Обі-Ван, відчуваючи, як його серце стукає в грудях. - Я не хочу, щоб ти опинилася в їхніх руках.
— Перш за все треба захисти дівчат які поза храмом в середині в храму я та інші падаванки безпеці. Ми під захистом наших майстрів на нас вони подивляться останню чергу.А ось дівчата які приходять сюди з батьками джедаями можуть бути в небезпеці

- Ти права, — відповів Обі-Ван, відчуваючи, як його тривога зростає. - Ми повинні зробити все можливе, щоб захистити їх. Він накрив Ії пледом прикриваючи від вранішньої прохолоди
— Що мені дійсно дивно чого вони так осміліли що прилетіли з зовнішнього кільця? до внутрішнього.Спитала вона зайнята грою с палицями Обі-Вана перебираючи її він перехопив її долоньку і поцілував її
— Не знаю, але ми вияснимо це.Звідки взагалі вони взялися у вас на Татуїні ?
— Не хто не знає.Ми з мамою зіткнулися з ними коли мені було дев’ять за день до вашого приземлення на планету

I
- Це дуже дивно, — промовив Обі-Ван, відчуваючи, як його тривога зростає. - Ми повинні дізнатися більше про цих жриць.

Обі-Ван подивився на неї, відчуваючи, як його серце б'ється швидше. Він знав, що вона права. Югамда вже одного разу спробувала використати її, і він не міг дозволити цьому повторитися.
– Пішли ми по вині сказати раді про це
— Батьку це не сподобається. Пробурмотіла вона
— Ну будемо сподіватися що Ган Скай. сьогодні проспав і не прийшов до ради
– Коли це нам так щастило майстру. Вона скептично подивилася на нього

- Це правда, — відповів Обі-Ван, посміхаючись. - Але ми повинні спробувати.

Вони вдяглися і вийшли з кімнати, направляючись до ради. Обі-Ван відчував, як його тривога зростає з кожним кроком. Він знав, що вони вступають в небезпечну гру, але
він також знав, що вони не мали іншого вибору.

Коли вони дійшли до ради, Обі-Ван зупинився, подивившись на Еніку.
— Готова.
- Так, майстре, — відповіла вона, піднімаючи голову. Її очі були впевнені, але він міг побачити в них і сліди страху. Він поклав руку на її плече
— Я поруч.
- Дякую, майстре, — промовила вона, і вони разом увійшли до ради.

Обі-Ван відчував, як його серце стукає в грудях, коли вони розповідали раді про Югамду та її плани. Він знав, що вони вступають в небезпечну гру, але він також знав, що вони не мали іншого вибору.

- Ми повинні зробити все можливе, щоб захистити дівчат, — він сказав, дивлячись на раду. - Я знаю, що це небезпечно, але ми не можемо дозволити Югамді використати їх.

Рада заслухалася в нього, але він міг побачити, що деякі з них були скептичні. Він знав, що це буде важкою боротьбою, але він був готовий боротися за тих, кого він оберігав.
— Я думаю що та злодійка хотіла вас зашугати продовжив
Її Кот дивлячись на лицаря та его падавана

- Можливо, — відповів Обі-Ван. - Але ми не можемо ігнорувати цю загрозу. Югамда вже довела, що вона готова на все, щоб досягти своїх цілей.

- Я погоджуюся з Обі-Ваном, — втрутився Мейс Вінду. - Ми повинні бути готові до будь-якого розвитку подій.

- Я пропоную створити спеціальну групу, яка займатиметься цим питанням, — сказав Евен Пєсле
— А що робити с тими падаванками які мешкають поза храмом