Котлис

Храм завжди був для джедаїв домом  зараз коли більшість джедаїв одружені.Храм став скидатися на домівку ще більше. Тому Йода прийняв рішення що ті джедаї які вирішили зв'язати своє життя не джедаєм  можуть обирати де їм жити в храмі чи поза храмом.Але це не означало що храм перестав бути їх домом, а вони джедаями вони просто жили поза храмом. Тому тепер часто можна було побачити юнлінгів котрі ходять в храм як в школу. Змінився також статут що до падаванів точніше его нарешті підправили тепер як що сім'я джедаїв захоче взяти собі падавана вони мали доказати що можуть виховувати падавана на рівні зі своєю дитиною  їм давався рівно рік, щоб довести це право. Також падаванам і майстрам заборонялось вступати будь-якими романтичні стосунки   до того моменту як падаван стане лицарем.І надиво це працювало  спочатку с труднощами, а потім всі звикли до цього  Джедай могли знайти баланс між обов’язками та сім'ю навіть ті хто одружений чи заміжній на звичайних людях

– Мені здалося  чи юнлінгів стало більше.Спитав Лок.Еніка хотіла відповісти коли в Лока врізався якийсь юнлінгів

– Вибачте  падаван Мол

Я просто спішив до зали тренувань.

– Нічого  молодий джедай, але пам’ятай храм не місце для перегонів

– А сам.Еніка пронизливо подивилась на друга.

– Коли це було  той здивовано подивися на подругу

– Вчора ви Шейлом гасли по храму ганяючи бідного астроїда.

– О, так, це було вчора, – визнав Лок з невинною посмішкою. – Але ми не намагалися нікого образити, просто трохи розважилися.

– Розважилися? – запитала Еніка з невдоволенням. – Ти ж знаєш, що перегони по храму заборонені. Нам треба поважати це правило.

Лок поклав руку на серце, виражаючи своє розкаяння. – Ти права, Еніка. Я обіцяю, що більше не буду ганяти по храму. Це було безвідповідально з моєї сторони.

– Добре, – заспокоїла його Еніка. – Я знаю, що ти можеш бути відповідальним джедаєм. Просто не забувай, що храм – це наш дім і ми повинні його берегти.

Лок погодився з нею і разом вони пішли до зали тренувань, де їх чекали їхні майстри. Вони знали, що навчання і розвиток є найважливішими завданнями для джедаїв, але вони також розуміли, що сім'я і домашні зв'язки також мають своє місце в їхньому житті. Храм був не просто будівлею, він був символом єднання і сили джедаїв, і вони завжди прагнули зберігати цю силу, навіть коли жили поза його межами.

Дард Сідіус не бачив не чого хорошого  з цих змін у джедаїв.Тепер доведеться

відновлювати свої плани та стратегії. Він розумів, що зміна статуту і дозволу на романтичні стосунки між джедаями може вплинути на їхню концентрацію і відданість. Але він також розумів, що це була необхідна еволюція для джедайського ордену, яка дозволить їм зберегти свою силу і впевненість у собі.

Сідіус знаходився у своєму кабінеті, глибоко задуманий. Він знав, що йому потрібно буде знайти нові способи маніпулювати та контролювати джедаїв, але це було завданням, яке він був готовий прийняти. Він завжди був майстром маніпуляцій і використовував будь-які засоби, щоб досягти своїх цілей.

Вони знали, що це може стати слабким місцем для них, тому вони тримали свої сім'ї в таємниці. Це було необхідно, щоб захистити своїх близьких від можливих загроз і впливів Джедаї розуміли, що їхні сім'ї — це їхня слабкість, але вони також знали, що це є частиною їхнього життя і вони не можуть відмовитися від неї. Тому вони зробили все можливе, щоб зберегти своїх близьких в безпеці та захистити їх від будь-яких небезпек.

– Вони стали занадто обережними  цей закон дійсно ускладнив мені житя Хоча е одна деталь

– Яка деталь? – запитав його новий учень

– Цей закон не забороняє джедаям мати романтичні стосунки з іншими відповів Сідіус з посмішкою. – Якщо вони знаходять спільну мову і взаємно підтримують один одного, це може бути ще одним способом контролювати їх. Я повинен знайти тих, хто може бути схильним до романтичних стосунків з іншими джедаями та використовувати це проти них.

Асистент погодився з ним і записав цю інформацію. Сідіус знаходився на шляху до здобуття влади та він не зупиниться перед нічим, щоб досягти своїх цілей. Він бачив у романтичних стосунках між джедаями потенціал для маніпуляції та контролю. Це була деталь, яку він планував використовувати у своїх інтригах і схемах.

Але було одне але джедай пока що не спішили зв'язувати себе с людьми які не володіли силою.

Це було зрозумілим, адже джедаї були виховані в духу поваги до Сили та вважали її священною. Вони боялися, що їхні кохані, не маючи здатності володіти Силою, можуть стати легкою мішенню для злих сил  Тому вони віддали перевагу одружуватися з іншими джедаями, з якими вони ділили спільні цінності та переконання.

Сідіус, однак, не втрачав надії. Він знав, що джедаї не є непомітними та що вони не можуть уникнути взаємодії з іншими людьми. Він був впевнений, що зможе знайти слабкі місця в їхніх стосунках і використати їх для своїх цілей.

– Ми повинні бути терплячими, – сказав він своєму асистенту. – Джедаї можуть бути обережними, але вони ще не знали кохання. Вони відкриті для любові та співчуття, і це є їхньою слабкістю. Ми повинні просто чекати на правильний момент, щоб вдарити.

Асистент кивнув, записуючи слова свого господаря. Сідіус мав рацію. Джедаї були сильними, але вони також були людьми, і як всі люди, вони мали свої слабкості. І Сідіус був готовий використати ці слабкості проти них.

Обі-Ван і Еніка майже дійшли до шатла котрий  мав доставити їх космопорт коли їх зупинив Магістер Скай. Падаван і Майстер здивовано подивились  один на одного потім на Магістра

– Лицар Кенобі я все ще думаю що брати собою вашу падаван на таку місію небезпечно оскільки вона ще дитина

– Магістре Скай, – відповів Обі-Ван, – я розумію ваші стурбованість і переживання. Але Еніка вже довела, що вона здатна впоратися з викликами, які ставлять перед нею місії. Вона вже не просто дитина, вона – падаван, і я впевнений, що вона готова до цієї місії.