У перший день нового навчального року університетський кампус кипів життям. Студенти з різних куточків країни поверталися до своїх занять,обговорюючи літні пригоди і з нетерпінням чекаючи нових знайомств та викликів.
Ефсун,молода дівчина з блискучими карими очима і світлим як сонце волоссям, стояла на порозі свого факультету,
відчуваючи легке хвилювання.
Вона приїхала з маленького містечка і мріяла про великі досягнення в місті. Ефсун вирішила присвятити себе вивченню літератури, її завжди захоплювали історії з минулого і вона прагнула писати власні твори.
На іншому кінці кампуса, біля факультету економіки, стояв Озан.
Високий, з густим чорним волоссям і серйозним виразом обличчя, він привертав увагу багатьох.
Озан походив з багатої сім'ї, але завжди прагнув самостійно досягати своїх цілей. Він обрав шлях фінансів і прагнув одного дня відкрити власний бізнес.
Їхня зустріч була випадковою, але незабутньою. Ефсун йшла до бібліотеки, коли раптом зіткнулася з Озаном на повороті. Вона впустила свої книги, і він, вибачаючись, допоміг їх підняти.
— Вибачте, я не помітив вас,— сказав Озан, подаючи їй книги.
— Нічого страшного, — відповіла Ефсун,
Зустрівшись з його поглядом і відчувши дивне тепло.
Ця мить залишилася в їхній пам'яті надовго, хоч вони й не надали їй великого значення на той час.
Кожен з них повернувся до своїх справ, але думки про зустріч залишилися.
Далі буде...