Серія 22. Чорна скринька колонії

Двадцять друга серія починається з торгів.

Це було найгірше.

Після Палати Засновників, після Лекс-Модуля, після того, як Ром Дейн офіційно переміг юридичний музей за допомогою кави, кактуса і злочинно елегантного зловживання сервісним статусом, “Аврора-17” вийшла до старого торгового вузла першої хвилі.

Біржа Колисок.

Колись це місце називали логістичним дивом. Потім фінансовим центром колоніального розселення. Потім майданчиком для “оптимізації прав власності на автономні судна”. Потім, значно пізніше, коли стало вже не модно брехати аж так урочисто, — місцем, де колоніальні кораблі вперше почали продавати разом із людьми на борту.

Ром назвав це коротше:

— Работоргівля з кращим освітленням.

На головному екрані Біржа виглядала надто красиво для власної історії. У темряві висіла величезна кільцева станція з прозорими торговими арками, золотистими доками, білими вантажними мостами й центральною вежею, схожою на біржовий дзвін, який хтось перетворив на космічний собор жадібності. Навколо оберталися старі модулі, приватні причали, покинуті брокерські капсули й десятки чорних контейнерів, кожен із яких мав форму маленької труни.

Міра Велл збільшила зображення.

— У вузлі є енергія. Слабка, але стабільна. Торгові канали мертві. Автоматичні доки частково активні.

Саїд Морено перевірив орбіту.

— Тут немає нормальної гравітації. Станція тримається на старих компенсаційних кільцях. Якщо вони зламаються, усе це піде в уламковий потік.

Ром із машинного відділення відповів:

— Прекрасно. Ринок, який буквально не має моральної й фізичної стабільності. Дуже послідовний дизайн.

Лея Арден стояла біля центральної панелі. Після Палати Засновників вона не виглядала спокійною, але принаймні вже не сперечалася з фактом, що іноді капітанці теж треба спати. Еліс Каан стояла поруч, і цього разу Лея навіть не робила вигляд, що її присутність випадкова. Після Монастиря Тиші вони взагалі менше вдавали. У цьому було щось майже непристойне для корабля, де всі звикли ховати травми під сарказмом, а бажання — під тактичними схемами.

Еліс дивилася на біржову станцію з медичним холодом у погляді.

— Якщо там продавали кораблі разом із людьми, там мають бути записи власності.

Каел Арден, загорнутий у ковдру й посаджений у медичне крісло на містку, похмуро всміхнувся.

— Не записи власності. Виправдання власності. Це різні жанри.

Оракул вивів старий архівний фрагмент:

Біржа Колисок.
Спеціалізація: передача прав на автономні колоніальні судна, незавершені маршрути, боргові флотилії, демографічні пакети, ресурсні зобов’язання.
Закрито після скандалу “Колонія-Нуль”.

Міра повільно повторила:

— Демографічні пакети.

Ром вийшов на містковий канал:

— Переклад: людей продавали у комплекті з паливом, насінням і, можливо, гарантійним обслуговуванням. Хоча гарантію, знаючи людство, точно скасували через дрібний шрифт.

Лея запитала:

— Що таке “Колонія-Нуль”?

Оракул мовчав майже секунду.

— Дані фрагментовані. Колоніальний корабель першої хвилі. Офіційна назва втрачена. У біржових реєстрах фігурує як актив К-0. Проданий тричі до завершення маршруту. Після третього продажу зник. Перед зникненням передав чорну скриньку.

Саїд повернувся.

— Де вона?

На карті спалахнув один із чорних контейнерів біля центральної вежі.

— На Біржі, — сказав Оракул. — У сховищі невиконаних угод.

Каел тихо сказав:

— Чорна скринька колонії.

На головному екрані з’явився новий сигнал Каталогу:

АКТИВ ВИЯВЛЕНО.
ДІМ ПЕРЕДАНО.
ЛЮДИ ПІДТВЕРДЖЕНІ ЯК СУПРОВІДНИЙ РЕСУРС.

Еліс дуже повільно повернула голову.

— Супровідний ресурс?

Ром у каналі сказав:

— Я зараз піду й уб’ю стару економіку.

Лея не відвела погляду від станції.

— Ні. Спершу ми відкриємо скриньку.

Біржа прийняла “Аврору” не як корабель.

Як клієнта.

Це стало зрозуміло одразу, коли старий док активувався й на екранах з’явилася ввічлива заставка без тексту: золоті лінії, які складалися в символ відкритої долоні. Надто елегантно. Надто гостинно. Надто схоже на посмішку людини, яка вже порахувала твою вартість.

Міра перехопила внутрішній сигнал доку.

— Станція намагається створити торговий профіль “Аврори”.

— Не дозволяй, — сказала Лея.

— Уже блокую. Але вона… наполеглива.

Ром додав:

— Ринки завжди наполегливі. Особливо мертві. Їм уже нічого втрачати, крім комісії.

У стикувальному шлюзі зібралася група: Лея, Еліс, Ром, Міра, Саїд, Каел, Лілія і переносний вузол Оракула. Після Палати ніхто не сумнівався, що Ром має йти. Біржа Колисок була його наступним особистим ворогом. Він навіть одягнув важкий робочий жилет, начепив на пояс інструменти й поставив маленький кактус на магнітну платформу Лілії.

Еліс подивилася на кактус.

— Він іде?

Ром серйозно відповів:

— Він має досвід юридичного опору.

Каел кивнув.

— У нього вищий статус, ніж у мене в більшості архівів.

Еліс перевірила його екзокаркас.

— І, на відміну від тебе, він не сперечається з медичними наказами.

— Бо в нього немає рота.

— Саме тому він ідеальний пацієнт.

Лея перевіряла зброю, але цього разу не дістала її першою. Еліс помітила й коротко торкнулася її рукава.

— Прогрес.

— Не радій завчасно.

— Я лікарка. Я радію тільки лабораторним результатам і моментам, коли ти не робиш дурниць.

— Тобто рідко.

— Дуже.

Міра кашлянула.

— Я знаю, що ми летимо в торговельний мавзолей, де людей продавали як додаток до кораблів, але ваш флірт знову займає психологічний простір.