Серія 18. Чужий серед трупів

1. Сто сорок другий

Світло на «Орфеї» перейшло в карантинний режим.

Усі гермодвері зачинилися.

Ліфти зупинилися між палубами.

Сивілла заблокувала шлюзи, капсули, технічні тунелі й навіть вентиляційні канали, хоча Яра Кест відразу уточнила, що останнє має приблизно такий самий сенс, як просити привида не проходити крізь стіну.

На екрані горіло:

БІОЛОГІЧНІ ОСОБИ: 142.

Міра Восс стояла перед центральною консоллю.

— Ще раз.

Сивілла відповіла:

— До прибуття на «Ереб-9» на борту перебувала сто сорок одна жива біологічна особа.

— Кайр?

— Не включений. Його новий носій зареєстрований окремо як постбіологічний гість.

Яра повільно потерла перенісся.

— Отже, справді маємо одного зайвого.

Брант Голл зарядив гвинтівку.

— Нарешті арифметика, яку я розумію.

Кассіан Ро:

— І одного мертвого.

На нижній палубі лежало тіло чоловіка.

Ніхто не знав його імені.

Ніхто не пам’ятав, щоб він служив на «Орфеї».

Але на ньому була справжня форма екіпажу.

Справжній службовий жетон.

Справжні відбитки пальців у корабельній системі.

І п’ятнадцять років службової історії.

— Сивілло, — сказала Міра. — Хто він?

— Марек Діл. Старший технік життєзабезпечення.

Яра насупилася.

— Я мала б його знати.

— Ви працювали разом чотири роки.

— Не пам’ятаю.

Сивілла:

— У мене є 8 912 записів, де ви з ним взаємодієте.

Яра зблідла.

— А я не пам’ятаю жодного.

Кайр тихо сказав:

— Це він.

Міра повернулася.

— Чужий?

— Ні.

Кайр дивився на тіло.

— Його попередня їжа.

2. Паразит, який їсть не людей

Брант:

— Конкретніше.

— Він не їсть тканини.

— Уже краще.

— Він їсть місце людини в пам’яті інших.

Брант:

— Повертаю «гірше».

Кайр підійшов до тіла Марека, але не торкався.

— Мій народ називав таких велтарі.

Яра:

— Це вид?

— Відгалуження.

— Паразити?

Кайр стиснув губи.

— Колись ні.

Велтарі походили з тієї самої цивілізації, що й Кайр. Їхні далекі предки навчилися переносити свідомість між добровільними біологічними носіями, щоб переживати катастрофи, довгі міжзоряні подорожі й руйнування тіл.

А потім частина вирішила, що згода — надто повільна процедура для безсмертя.

— Вони входили в чужих? — запитала Міра.

— Спочатку в померлих.

— А потім?

— У тих, хто ще був достатньо живим, щоб пам’ять працювала.

Кассіан:

— Що відбувається з господарем?

Кайр подивився на Марека.

— Велтар не стирає його одразу. Спочатку копіює соціальну структуру. Хто знає людину. Хто довіряє. Хто любить. Хто ненавидить.

Яра:

— А потім?

— Переписує себе на це місце.

Міра:

— Тобто ми перестали пам’ятати Марека, бо чужий забрав його роль?

— Так.

— А ким став?

Кайр подивився на сто сорок двох людей на корабельному реєстрі.

— Кимось, кого ви всі тепер пам’ятаєте.

3. Найнебезпечніший доказ — власна пам’ять

Сивілла вивела список екіпажу.

Сто сорок дві особи.

Кожне ім’я було знайоме.

Міра читала.

Ліо Марек.

Кассіан Ро.

Брант Голл.

Яра Кест.

Олен Тар.

Міна Хосс.

Сай Корен.

Дан-Б.

Усі.

Кожен викликав спогади.

Жарти.

Сварки.

Зміни.

Спільні евакуації.

Міра зупинилася на молодому чоловікові з навігаційного відділу.

ЕЛЬЯН РОСТ.

Вона пам’ятала його.

Прийняла на «Орфей» три роки тому.

Він запізнився на перший інструктаж.

Зламав ручку капітанського кабінету.

Одного разу переплутав навчальну тривогу зі справжньою і евакуював туалет раніше за реакторний сектор.

Міра майже усміхнулася.

Потім зупинилася.

— Сивілло.

— Так.

— Покажи наказ про зарахування Ельяна Роста.

Файл з’явився.

Її цифровий підпис.

Яра:

— Справжній?

— Криптографічно — так.

Міра:

— Я пам’ятаю, як підписувала.

Кайр:

— Саме тому файл нічого не доводить.

Брант:

— Тоді що доводить?

— Те, чого не можна згадати.

— Дуже корисно.

Кайр:

— Велтар не просто змінює мозок. Він змушує системи пам’яті навколо людей узгоджуватися.

Яра:

— Сивіллу теж?

— Якщо вона достатньо тісно пов’язана з екіпажем.

Сивілла ображено:

— Я не мозок.

Кайр:

— Але ти пам’ятаєш людей.

Пауза.

Сивілла:

— Це аргумент.

4. ПАЛ-17 не пам’ятав Ельяна

Ідея прийшла від Наї.

— Запитайте ПАЛ.

Усі подивилися на маленьку привидку.

— Чому?

— Він погано пам’ятає людей.

ПАЛ-17 озвався через технічний динамік:

— ОБРАЗЛИВО.

Ная:

— Але правда.

— ТРОХИ.

Яра:

— ПАЛ, хто такий Ельян Рост?

Довга пауза.

— НЕ ЗНАЮ.

Міра відчула холод.

Сивілла:

— У моїх архівах зафіксовано 317 взаємодій між ПАЛ-17 та Ельяном Ростом.

ПАЛ:

— НЕПРАВДА.

— Записи існують.

— Я ЙОГО НЕ ЗНАЮ.

Брант:

— Чому чужий не переписав ПАЛ?

Кайр:

— Можливо, вважає його надто простим процесом.

ПАЛ:

— ЩЕ БІЛЬШЕ ОБРАЗЛИВО.

Ная всміхнулася.

— Зате корисно.

Міра:

— Хто ще не пам’ятає Ельяна?

Ная:

— Я.

Омель Край по внутрішньому каналу:

— Я теж не знаю такого.

Рем-модуль:

— Немає в моїх старих спогадах.

Яра:

— Але ви не знали більшість сучасного екіпажу.