Зорепад
Епілог: Зорепад всередині
Вона стояла на даху того самого старого будинку, що і колись в дитинстві. Небо було безхмарним, зорі спалахували яскраво, немов світло всередині кожної історії, що сталася на землі. Вона вдихнула нічне повітря, холодне й прозоре, і відчула тепло всередині себе, не те, що згасло у падших, а нове, своє.
Знизу місто жило своїм гамірним життям. Хтось підняв голову й уперше помітив небо. Маленька дитина поруч із батьками усміхнулася, бо в її серці загорілося світло зірок.
Вона знала: люди ще не усвідомлювали всього, що сталося, але всередині них загорілася іскра, яку не можна загасити.
І тоді вона зрозуміла: зорепад не закінчився тієї ночі, коли падали зорі. Вони падали в душах кожного, хто встиг побачити. Вона була серед них, не впала, а стала світлом, яке несе історії далі.
Вона примружила очі й шепнула сама собі:
— Зорепад — це не кінець. Це — початок.
Світло не гине. Воно лише змінює форму.
І в темряві, яка вже не була порожньою, вона відчула новий початок.
#2056 в Фентезі
#383 в Містика/Жахи
Відредаговано: 09.10.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
