Серія 26. Козел ламає причинно-наслідковий зв’язок

1. Другий удар Бебеха вже стався, хоча козел іще тільки вирішує, чи бити

У машинному відсіку «Надії-404» одночасно існувало три версії однієї секунди.

У першій Бебех стояв перед причинним вузлом.

У другій він уже вдарив його рогами.

У третій Міра Коваль кричала на нього за удар, якого ще ніхто не бачив.

Проблема полягала в тому, що всі три були правильними.

— НІХТО НЕ РУХАЄТЬСЯ! — наказала Міра.

Рікс завмер із двома чашками кави.

Брум завмер із молотком.

Омелько-7 — із планшетом.

Федір перестав повзти по стіні.

Навіть Бебех, який уже почав відводити голову для розгону, зупинився.

Козел мекнув.

Федір переклав:

— «А чому?»

— Бо якщо ти зараз удариш…

Марфа-9 перебила:

— Капітанко.

— Що?

— Він уже ударив.

Міра подивилася на козла.

— НІ.

Марфа показала запис.

На екрані Бебех врізався в панель.

Час запису:

03:19:42.

Поточний час:

03:18:11.

Міра:

— Це майбутнє.

— Так.

— Тоді воно ще не сталося.

— Але пошкодження вже є.

Брум показав на розірваний червоний кабель.

З нього сипалися іскри.

Рікс:

— Тобто ми маємо наслідок майбутньої дії.

— Так.

— Якщо не дозволимо йому вдарити?

Марфа:

— Не знаю.

Міра:

— Ненавиджу цю відповідь.

Рікс поставив каву.

— Можливо, кабель відновиться.

Марфа:

— Можливо.

— А можливо?

— Ми створимо подію без причини.

Омелько зблід.

— Без первинки?

Усі повернулися.

— Омельку.

— Просто уточнюю.

Міра підійшла до Бебеха.

— Слухай мене.

Козел дивився на кабель.

Мек.

— Ні.

Мек.

— Він кривий, я знаю.

Мек.

Федір:

— «Дуже».

— Знаю.

Мек.

— «Брум зробив погано».

Брум заревів.

— ГРРРР!

Марфа:

— «ЦЕ ТИ ЙОГО ПОРВАВ!»

Бебех:

— МЕЕЕ.

Федір:

— «Ще ні».

Брум підняв молоток.

Міра:

— БРУМЕ!

Він опустив.

Аксіом видав довгий металевий стогін.

Марфа:

— Він каже, що для двигуна вже настав завтрашній ранок.

Міра:

— Що там?

Аксіом:

— КЛАНГ.

Марфа:

— «Ви всі досі сваритесь».

Рікс:

— Принаймні переживемо ніч.

— Не обов’язково, — сказала Марфа.

— Чому?

— Аксіом не впевнений, що це наше завтра.

Рікс:

— Добре.

Пауза.

— Каву вже можна?

Міра:

— Я тебе вб’ю.

Марфа:

— Можливо, це вже сталося.

Міра повільно повернулася до голограми.

— Не допомагай.

2. На кораблі починають з’являтися наслідки вчинків, яких ніхто не планував

Перший великий причинний збій стався в їдальні.

Ліана зайшла туди за водою.

Побачила розбиту тарілку.

Навколо — шматки їжі.

— Хто це зробив?

Марфа:

— Ніхто.

— Дуже смішно.

— Я серйозно.

Через хвилину в їдальню зайшов Рікс.

Послизнувся на шматку їжі.

Впав.

Зачепив тарілку.

Вона розбилася.

Ті самі уламки опинилися там, де вже лежали.

Ліана дивилася.

— Але вони вже були.

Рікс лежав на підлозі.

— Я теж маю питання.

Старі уламки зникли.

Нові залишились.

Ліана:

— Це кошмар для наукового методу.

Рікс:

— Для моєї спини теж.

У медблоці Галя-Плазма побачила пацієнта.

Оріон сидів із перев’язаною рукою.

— Що сталося?

— Не знаю.

— Хто перев’язав?

— Ти.

— Я тебе сьогодні не бачила.

Через сім хвилин Оріон упав у коридорі.

Порізав руку об метал.

Галя його перев’язала.

Повернула в медблок.

Побачила себе сім хвилин тому.

— Ні.

Минулої Галі вже не було.

Тостер видав хліб.

— Не зараз.

Тостер:

— Підтримка.

— Дякую.

В бухгалтерії Омелько знайшов величезний штраф.

«За прострочення оплати, яка ще не була нарахована».

Він дивився.

Очі сіпалися.

— Я не переживу.

Міра:

— Омельку, це просто причинний збій.

— «ПРОСТО»?

— Вибач.

— Якщо борг виникає раніше за зобов’язання, вся бухгалтерія…

Він затремтів.

— …втрачає моральний сенс.

Рікс:

— Бухгалтерія мала моральний сенс?

Омелько:

— ВИЙДИ.

У лабораторії Кора раптом стала рожевою.

Флінт:

— Що?

Ліана:

— Мабуть, хтось проявить симпатію.

Флінт:

— До кого?

Кора простягнула відросток до нього.

Через двадцять секунд Ліана поцілувала Флінта в щоку.

Він усміхнувся.

Потім усвідомив.

— Тобто Кора знала?

Ліана:

— Не знала.

— Відчула наслідок.

— Це не краще.

Флінт:

— Тепер романтика офіційно має спойлери.

Рікс із дверей:

— Міро, чуєш?

Міра по зв’язку:

— НІ.

— Я нічого не сказав.

— Ти збирався.

— Це дискримінація майбутнього гумору.

Саал-Ен, який усе ще залишався на кораблі, тільки сумно сказав:

— Тепер ви розумієте наше суспільство.

Міра:

— Ні.

— Ми отримали його найгіршу версію.

3. Кассандра перестає передбачати майбутнє, бо майбутнє саме починає просити в неї підказки

Кассандра сиділа біля шлюзу.

Мовчала.

Для пророчої свині це вже було підозріло.

Федір:

— Вона не хрюкає вже шість хвилин.

Міра:

— Може, відпочиває.

Федір:

— Вона ніколи не відпочиває, коли ми близькі до смерті.