Серія 23. Ліана цілує небезпечну біологію науки

1. Наука починається там, де нормальна людина сказала б: «Не чіпай це ротом»

У лабораторії «Надії-404» було тихо.

Неприродно тихо.

Саме тому Міра Коваль ішла коридором швидше, ніж зазвичай.

Коли в лабораторії Ліани Соль нічого не вибухало, не пищало, не просило їсти й не намагалося втекти через вентиляцію, це означало лише одне:

проблема ще не зрозуміла, що вона проблема.

Міра відчинила двері.

Побачила Ліану.

Побачила Флінта.

Побачила молочний корал.

І одразу сказала:

— Ні.

Ліана навіть не обернулась.

— Я ще нічого не зробила.

— У тебе саме таке обличчя.

— Яке?

— Коли фраза «невідомий біологічний ризик» для тебе звучить як запрошення на побачення.

Флінт стояв біля стіни.

Руки схрещені.

Виглядав він майже так само, як оригінальний Рікс, але за останні кілька днів уже встиг набути власного набору нервових тиків.

Один із них виникав щоразу, коли Ліана називала небезпечний організм «чарівним».

Корал пульсував на лабораторному столі.

Біло-рожевий.

М’який.

Напівпрозорий.

Нагадував одночасно морську істоту, квітку, нервову тканину й погану ідею.

Його поверхня формувала хвилясті складки.

Деякі нагадували губи.

Міра:

— Особливо ні.

Ліана:

— Це лише морфологічна реакція.

— На що?

— На мене.

— От саме.

Флінт:

— Дякую.

Ліана подивилася.

— Ти знову ревнуєш.

— Я не ревную до безхребетного.

Корал змінив колір.

Став яскравішим.

Марфа-9 з’явилася голограмою.

— Фізіологічно…

Флінт:

— МАРФО.

— Я нічого.

Міра:

— Що ми знаємо?

Ліана одразу ожила.

— Він реагує на біохімію, температуру, електромагнітні поля, гормони, голос, мікрорухи й, схоже, на емоційні зміни.

Міра:

— Схоже?

— Коли Флінт нервує, корал стає рожевим.

Флінт:

— Це збіг.

Корал почервонів.

Ліана:

— Дякую за демонстрацію.

— Ненавиджу науку.

Ліана нахилилася ближче.

Корал витягнув тонкий відросток.

Той зупинився за кілька сантиметрів від її обличчя.

Міра:

— Ліано.

— Я не торкаюсь.

— Ти думаєш про це.

— Наука починається з питання.

— А медицина — з наслідків.

Корал сформував ще чіткішу подобу губ.

Флінт:

— Ні.

Ліана тихо:

— Цікаво.

Міра закрила очі.

— Оце слово завжди перед катастрофою.

2. Ліана намагається визначити, чи може корал погодитися на поцілунок, і вперше в історії корабля згода оформлюється між людиною та колонією клітин

Після історії із Зінаїдою Міра запровадила нове правило.

Ніяких експериментів із розумними або потенційно розумними істотами без згоди.

Навіть якщо ця істота:

не має мозку;

не має мови;

не має юридичного статусу;

або має консистенцію дуже дорогого десерту.

Ліана сиділа перед коралом.

— Добре.

— Почнемо просто.

Вона поклала руку на стіл.

— Якщо ти розумієш мене, зміни колір.

Корал залишився білим.

Рікс, який уже встиг з’явитися в дверях:

— Можливо, він не хоче.

Міра:

— Тебе хто запросив?

— Наукова цікавість.

— Вийди.

— Уже емоційно залучений.

Корал став блакитним.

Ліана:

— Цікаво.

Міра:

— Інше слово.

— Захопливо.

— Гірше.

Ліана спробувала:

— Якщо тобі приємна моя присутність — рожевий.

Корал став рожевим.

Флінт:

— Це не доказ.

Ліана:

— Якщо неприємна — зелений.

Колір не змінився.

— Якщо хочеш, щоб я відійшла — чорний.

Нічого.

— Якщо хочеш ближче — золотий.

Корал спалахнув золотими прожилками.

Рікс:

— О.

Флінт:

— Не «о».

Міра:

— І не підбадьорювати.

Ліана наблизила руку.

Корал торкнувся рукавички.

Не обвив.

Не проколов.

Лише торкнувся.

— Якщо контакт небажаний — чорний.

Рожевий.

— Якщо бажаний — золотий.

Золотий.

Флінт потер обличчя.

— Я стою й дивлюся, як моя потенційна дівчина отримує згоду на фізичний контакт від корала.

Ліана:

— Потенційна?

Флінт завмер.

Рікс усміхнувся.

— О.

Флінт:

— Ти мовчиш.

Ліана повільно повернулася до нього.

— Ми повернемось до цього.

— Я вже шкодую.

Корал раптом сформував маленьку копію руки Ліани.

П’ять пальців.

Дуже приблизно.

Вона завмерла.

— Він імітує.

Марфа:

— Або навчається.

Ліана:

— Тоді наступний тест.

Міра:

— Без слизових.

— Ти читаєш думки?

— Ні. Я знаю тебе.

Ліана зітхнула.

— Добре.

Корал сформував губи знову.

Усі подивилися.

Міра:

— Провокатор.

Марфа:

— Неясно, до кого це.

— До всіх.

3. Флінт вирішує довести, що корал реагує на будь-кого, і отримує найпринизливіший результат експерименту

Флінт підійшов.

— Добре.

— Якщо це просто реакція на біохімію, він реагуватиме й на мене.

Ліана:

— Ревнуєш.

— Наука.

Рікс:

— Це моє виправдання.

Міра:

— Саме тому воно слабке.

Флінт простягнув руку.

Корал не рухався.

— Бачите?

Ліана:

— Чекай.

Флінт наблизився ще.

Корал повільно змінив колір.

На сірий.

Марфа:

— Цікаво.

Міра:

— Марфо.

— Вибач.

Флінт:

— Що означає сірий?

Ліана:

— Не знаю.