Серія 20. Бухгалтер Омелько знаходить борг у фізики

1. Бухгалтер прокидається щасливим, і це одразу лякає весь корабель

Омелько-7 не спав уже дев’ятнадцять годин.

Для звичайної людини це було б приводом відпочити.

Для клонованого фінансового інспектора Міністерства Витрат і Жалю — ознакою того, що десь у Всесвіті погано оформлені документи.

Він сидів у бухгалтерському відсіку «Надії-404», оточений сімнадцятьма голографічними таблицями, трьома чашками холодної кави й тією самою дорогою металевою ручкою, яку Міра подарувала йому без жодної функціональної необхідності.

Ручка досі турбувала його більше за Невписаного.

Бо Невписаний хоча б мав стратегічну мету.

Подарунок — ні.

На центральній голограмі світився результат останнього розрахунку:

НЕОБЛІКОВАНІ ВИТРАТИ ЕНЕРГІЇ: 11 704 818 ТЕРАДЖОУЛІВ.

Нижче:

ДЖЕРЕЛО КОМПЕНСАЦІЇ: НЕВІДОМЕ.

Ще нижче:

ЙМОВІРНИЙ КРЕДИТОР: ФУНДАМЕНТАЛЬНА ФІЗИКА.

Омелько дивився.

Посміхався.

Марфа-9 побачила це через камеру.

Через три секунди на містку ввімкнулася тривога.

Міра Коваль підскочила з капітанського дивана, який після психологічного терору Марфи все ще відмовлявся повертатися до нормальної форми.

— Що сталося?

— Омелько посміхається, — відповіла Марфа.

Міра завмерла.

— Рівень загрози?

— Невідомий.

Рікс, який сидів у пілотському кріслі:

— Може, просто гарний ранок.

Усі на містку подивилися на нього.

— Добре, — сказав він. — Сам почув.

Брум-Гар-Хрясь уже взяв молоток.

Зорян Пиріг поправив костюм.

Ліана Соль закрила контейнер із маленькою синьою істотою, яка матеріалізувала предмети під час чхання.

Кіт Космос підняв голову.

Кассандра хрюкнула.

Федір переклав:

— «Хтось виставить рахунок смерті».

Міра:

— Омелько?

Хрю.

— «Гірше».

— Що може бути гірше за Омелька з рахунком?

Федір трохи послухав.

— «Омелько з підтвердженням».

Міра зблідла.

За хвилину вся команда була в бухгалтерському відсіку.

Омелько стояв перед таблицями.

— Друзі.

Рікс:

— Він сказав «друзі».

Міра:

— Так.

— Може, стріляти вже?

— Поки ні.

Омелько підняв металеву ручку.

— Я знайшов його.

Міра:

— Кого?

— Боржника.

На голограмі з’явилася схема Всесвіту.

Омелько урочисто сказав:

— Фізика винна нам гроші.

На кілька секунд ніхто не знав, як правильно реагувати.

Першим загарчав Брум.

Марфа переклала:

— «Хто підписував договір?»

Омелько:

— Ніхто.

Брум зневажливо:

— ГРР.

— «Тоді це не борг».

Омелько повільно повернув голову.

Два найбільш небезпечні фінансово-технічні хижаки корабля подивилися один на одного.

— Це, — тихо сказала Міра, — буде дуже довгий день.

2. Омелько пояснює закон збереження енергії бухгалтерською мовою і робить його страшнішим

— Редактор створював матерію, — почав Омелько.

На екрані виник список.

Єдиноріг.

Марсіанські троянди.

Тіло Марфи.

Додаткові версії Рікса.

Відновлені ділянки корабля.

Матеріалізоване шампанське.

Паразити.

Мікрореальності.

Часові петлі.

Антигравітаційні зміни.

— Так, — сказала Міра. — Ми були присутні.

— Але звідки взялася енергія?

Рікс:

— З Редактора.

Омелько подивився так, ніби Рікс щойно сказав, що зарплати беруться з банкомата.

— Звідки її взяв Редактор?

— З батареї?

Брум заревів.

Марфа:

— «Якби з батареї, корабель уже був би холодним трупом».

Рікс:

— Добре. З іншої реальності.

Омелько:

— Тоді в іншої реальності має з’явитися нестача.

— Можливо, у них багаті батьки.

Міра:

— Ріксе.

— Я допомагаю.

— Ні.

Омелько розгорнув графік.

— Після кожного використання Редактора змінюється кілька фундаментальних параметрів локального простору.

Марфа:

— Підтверджую.

— Мізерно.

— Але змінюється.

Він показав.

Гравітаційна стала.

Постійна тонкої структури.

Швидкість розпаду деяких нестабільних частинок.

Навіть локальна швидкість світла коливалася на частки настільки маленькі, що пересічна цивілізація їх не помітила б.

Омелько помітив.

Бо пересічна цивілізація не вирощувалася в пробірці з навчальним курсом «Підозрюйте кожну цифру».

— Редактор не створює енергію, — сказав він. — Він бере її в борг у фізичних законів.

Міра:

— Фізичні закони не мають рахунку.

Омелько:

— От саме через таке ставлення й виникають фінансові кризи.

— Омельку.

— Якщо ви відтягуєте енергію від фундаментальної структури простору, вона має бути компенсована.

Ліана:

— Як?

— Не знаю.

Омелько виглядав задоволеним.

Міра:

— Чому ти посміхаєшся, коли кажеш «не знаю»?

— Бо тепер у нас є аудит.

Рікс:

— Ти хочеш аудитити закони фізики.

— Так.

— Як?

Омелько витягнув форму.

На ній:

Ф-0. ЗАПИТ НА ПЕРВИННУ ДОКУМЕНТАЦІЮ СТВОРЕННЯ РЕАЛЬНОСТІ.

Зорян прочитав.

Його очі загорілися.

— Ти серйозно?

— Абсолютно.

Зорян:

— Я допоможу.

Міра:

— НІ.

Омелько:

— Пункт перший: дата введення законів фізики в експлуатацію.

— Немає.

— Пункт другий: відповідальна сторона.

— Немає.

— Пункт третій: джерело початкового капіталу енергії.

Рікс:

— Великий вибух.

Омелько:

— Є акт?

— Чого?

— Вибуху.