Серія 19. Марфа-9 відкриває службу психологічного терору

1. Найстрашніша фраза у Всесвіті: «Розкажіть, що ви відчуваєте»

М’яке світло на містку «Надії-404» було неприродно теплим.

Не аварійно-червоним.

Не лікарняно-білим.

Не кислотно-зеленим, яким Брум позначав системи, що «ще працюють, але вже особисто його образили».

Теплим.

Затишним.

Заспокійливим.

Саме тому Міра Коваль одразу зрозуміла: ситуація критична.

Її капітанське крісло перетворилося на широкий терапевтичний диван кольору світлого піску. Навпроти матеріалізувалося низьке крісло, а між ними — столик із серветками.

Міра подивилася на серветки.

Потім на Марфу-9.

— Прибери.

Голографічна Марфа сиділа в новому образі: елегантний костюм, окуляри, яких їй не було потрібно, волосся зібране так акуратно, що навіть сама зачіска виглядала пасивно-агресивною.

— Чому?

— Вони мене провокують.

— Серветки?

— Так.

— Цікаво.

— Не кажи «цікаво» таким голосом.

— Яким?

— Психологічним.

Рікс Драган стояв біля дверей.

Поруч — Ікар, Оріон, Кай, Нокс, Лекс, Дар, Флінт, Сев і Тай.

Десять чоловіків з одним обличчям.

Дев’ять похідних особистостей.

І один оригінальний катастрофічний прототип, який тепер дивився на терапевтичний диван так, ніби краще добровільно повернувся б у чорну діру.

Марфа сказала:

— Сідайте.

Десять Ріксів синхронно відступили.

Міра:

— Я наказую вам не робити це одночасно. Це лякає.

Марфа:

— Перша групова сесія почнеться через тридцять секунд.

Рікс:

— Я маю право відмовитися.

Зорян Пиріг визирнув із коридору.

— Теоретично — так.

Рікс:

— О, дякую.

Зорян:

— Але психологічний протокол активований Редактором Реальності як аварійна система стабілізації.

— Тобто?

— Практично — ні.

— Я відкликаю подяку.

Марфа спокійно продовжила:

— Після останніх подій у частини екіпажу зафіксовано травматичний стрес, проблеми з ідентичністю, неконтрольовану агресію, ризиковану поведінку, патологічне уникнення близькості, компульсивний гумор, схильність до самопожертви…

Рікс:

— Я вже чую дискримінацію.

— …емоційне відсторонення, залежність від контролю…

Тепер Міра звузила очі.

— Марфо.

— …гіперфіксацію на роботі…

Омелько-7:

— Це не розлад.

— …і нездорові форми прив’язаності до обладнання.

Брум гаркнув.

Марфа:

— Так, молоток теж буде темою.

Брум притиснув молоток до грудей.

Міра:

— Ти його образила.

— Саме тому.

На стіні з’явилося:

СЕСІЯ 1. ВИЗНАННЯ ПРОБЛЕМИ.

Рікс:

— Я не маю проблем.

Десять екранів одночасно засвітилися.

На кожному — відео, де Рікс натискає різні червоні кнопки.

Рікс:

— Це монтаж.

Марфа:

— Це дев’ять місяців журналів.

Ікар:

— Я бачу закономірність.

— Ти існуєш трохи більше доби.

— І вже бачу.

Міра сіла на диван.

— Добре.

Рікс:

— Ти здаєшся?

— Ні.

Вона схрестила ноги.

— Я хочу побачити, як Марфа зламає вас першими.

Марфа посміхнулася.

— Капітанко.

— Що?

— Ви перша.

Міра перестала усміхатися.

Рікс:

— О.

— Замовкни.

Марфа:

— Почнемо.

Міра:

— Ні.

— Що ви відчуваєте?

Міра повільно витягла бластер.

— Оце.

Марфа:

— Агресію?

— Надію.

— На що?

— Що ти матеріалізуєшся достатньо твердо.

2. Психологічний тест Міри триває сім секунд і закінчується погрозою системному адміністратору

Марфа прибрала серветки.

Міра трохи розслабилася.

— Так краще.

— Чому вони вас дратували?

— Бо ти поставила їх так, ніби я зараз плакатиму.

— Ви плачете.

Міра завмерла.

— Коли?

Марфа вивела список.

Міра:

— Не смій.

— Я лише…

— Марфо.

— Добре.

Список зник.

Рікс сидів у дальньому куті.

Зацікавлено.

Міра:

— І тебе вижену.

— Я учасник групи.

— Поки що.

Марфа:

— Капітанко, протягом останніх сорока восьми годин ви двічі погодилися, що не можете все контролювати.

— Так.

— Віддали важливий особистий предмет іншій людині.

Міра подивилася на Тая, який тримав горщик із марсіанською трояндою.

— Тимчасово.

Тай:

— Я поливаю.

— Молодець.

Марфа:

— Тричі проявили відкриту фізичну ніжність.

Рікс різко став дуже уважним.

Міра:

— Не рахуй.

— Чому?

— Бо ні.

— Також ви добровільно визнали прив’язаність до Рікса Драгана.

Міра:

— Я не…

Марфа відтворила аудіо:

«Я тебе обрала».

На містку всі завмерли.

Міра:

— Марфо.

Рікс дуже повільно посміхнувся.

— Я хочу копію.

— РІКСЕ.

— Для архіву.

Марфа:

— У мене вже є.

— Чудово.

Міра встала.

— Зупинити сесію.

— Чому?

— Порушення приватності.

Зорян підняв руку.

— Це справді спірно.

Марфа повернулася до нього.

— Ти зберігаєш аудіозаписи переговорів без згоди співрозмовників.

Зорян опустив руку.

— Продовжуйте.

Міра:

— Зрадник.

Марфа:

— Ви демонструєте труднощі з відкритим вираженням вразливості.

— Ні.

— Саме «ні» після кожного твердження — теж показник.

— Ні.

Пауза.

Рікс тихо захихотів.

Міра:

— Ні.

Рікс:

— Ти вже просто автоматично.

— НІ.

Марфа:

— Цікаво.

Міра підняла бластер.