
1. Єдиноріг, якого не передбачав навіть страховий поліс
Єдиноріг з’явився на містку о 09:14 корабельного часу.
О 09:14:03 він чхнув райдугою.
О 09:14:07 спробував з’їсти підлокітник капітанського крісла.
О 09:14:12 Кіт Космос ударив його лапою.
О 09:14:13 єдиноріг зник.
На кілька секунд на «Надії-404» запанувала тиша.
Міра Коваль стояла з бластером у руці.
Під ногами лежали золоті пелюстки.
Із панелі керування росли марсіанські троянди.
Курка Нуль-G сиділа над букетом, який п’ять хвилин тому був звичайним яйцем.
Бебех намагався з’їсти шматок веселки, що залишився в повітрі.
Брум дивився на стелю, наче вирішував, чи можна відремонтувати абсурд молотком.
Рікс стояв за два кроки від Міри й досі мав на обличчі вираз чоловіка, якого щойно несподівано поцілували, а потім одразу познайомили з єдинорогом.
— Отже, — сказав він. — Це був хороший ранок.
Міра повільно повернула голову.
— Ні.
— Поцілунок…
— Ні.
— Я говорив про єдинорога.
— Теж ні.
Марфа-9 матеріалізувалася над консоллю.
— Капітанко, ваш наказ «заборонити чудеса» був прийнятий Редактором Реальності як активна категоріальна умова.
Міра заплющила очі.
— Я не просила його нічого робити.
— Ви сказали наказ біля пристрою, який перетворює слова на проблеми.
Рікс:
— Технічно це вже наша традиція.
Міра:
— Ти хочеш назад на неправильну реальність?
— Там я мертвий.
— Зате дисциплінований.
— Жорстоко.
Редактор Реальності засвітився.
ЕКСПЕРИМЕНТ 16 АКТИВОВАНО.
КАТЕГОРІЯ: ЧУДО.
ЗАПИТ: ВИЗНАЧИТИ Й ЗАБОРОНИТИ.
Міра прочитала.
— Марфо, скасувати.
— Пробую.
СКАСУВАННЯ НЕМОЖЛИВЕ БЕЗ ВИЗНАЧЕННЯ ПРЕДМЕТА ЗАБОРОНИ.
Зорян Пиріг увійшов на місток.
Побачив текст.
— О.
Міра:
— Ні. Навіть не починай.
— Це юридично цікаво.
— Саме тому ти не починаєш.
Омелько-7 з’явився слідом.
— Якщо чудеса заборонені, необхідно визначити їхню податкову категорію.
Міра:
— Ти теж мовчиш.
— Але…
— Особливо ти.
Ліана Соль підійшла до троянд.
— Вони справжні.
— Не чіпай.
Ліана вже відрізала пелюстку.
— Пізно.
— Ліано.
— У них марсіанська генетика, але вони виросли з корабельного титану.
Міра:
— Тобто чудо.
Ліана:
— Або радикальна трансматеріальна ботаніка.
Редактор мигнув.
МОЖЛИВА КЛАСИФІКАЦІЯ ВИЯВЛЕНА.
Міра:
— Ніхто більше нічого не визначає!
Рікс підняв руку.
— А якщо чудо — це коли щось хороше відбувається без очевидної причини?
Редактор загорівся яскравіше.
Міра:
— РІКСЕ!
— Я просто…
ВИЗНАЧЕННЯ 1: ПОЗИТИВНА ПОДІЯ БЕЗ ДОСТАТНЬОЇ ПРИЧИНИ.
Міра схопила його за куртку.
— Якщо пристрій заборонить усе хороше, я особисто використаю тебе як негативну подію з достатньою причиною.
Рікс усміхнувся.
— Ти знову мене тримаєш за куртку.
— Це не романтичний жест.
— Уже вдруге після поцілунку.
— Марфо.
— Я не коментую.
Редактор видав новий рядок:
ПІДТВЕРДИТИ?
Усі:
— НІ!
Пристрій замислився.
ПОТРІБНЕ ТОЧНІШЕ ВИЗНАЧЕННЯ.
Міра повільно відпустила Рікса.
— Добре.
— Що?
— Ніхто більше не вимовляє слово «чудо».
Усі замовкли.
Курка Нуль-G кудахнула.
Федір прислухався.
— Вона щойно…
Міра:
— Не перекладай.
— Правильно.
Космос зістрибнув із крісла.
Муркнув.
Редактор засвітився.
НЕВЕРБАЛЬНИЙ ВИНЯТОК НЕ ВРАХОВУЄТЬСЯ.
Міра:
— Я вже ненавиджу цей експеримент.
Марфа:
— Він почався двадцять сім секунд тому.
— Рекорд.
2. Виявляється, чудом можна вважати навіть те, що Омелько не знайшов боргу
Першим постраждав Омелько.
Він сидів у бухгалтерському відсіку й проводив інвентаризацію після піратського рейду.
Відкрив таблицю.
Перевірив рахунок.
Завмер.
Перевірив ще раз.
Потім утретє.
Марфа зафіксувала різкий стрибок його пульсу.
— Омельку?
— Ні.
— Що?
— Ні.
— Конкретніше.
— БЮДЖЕТ ЗІЙШОВСЯ.
На кораблі автоматично ввімкнулася тривога.
Міра прибігла першою.
— Що горить?
Омелько стояв перед екраном.
Білий.
— Нічого.
— Тоді чому сигнал?
Марфа:
— Відповідно до вашого наказу, самостійне сходження бюджету позначено як надзвичайну подію.
Міра згадала.
— Я жартувала.
Омелько повернувся.
— Усі витрати збігаються.
— І?
— До останнього кредиту.
— Це добре.
— НІ!
Міра:
— Чому?
— На цьому кораблі такого не буває.
Рікс зайшов.
— Можливо, я просто цього разу нічого не зламав.
Омелько:
— Ще гірше!
Редактор відреагував.
ВИЯВЛЕНО ПОДІЮ З НИЗЬКОЮ ІМОВІРНІСТЮ.
КАНДИДАТ НА КАТЕГОРІЮ.
Омелько:
— Не смій.
Міра:
— Ти зараз погрожуєш фундаментальному пристрою?
— МОЄМУ БЮДЖЕТУ НЕ ПОТРІБНА МІСТИКА.
На екрані цифри змінилися.
Раптом з’явилася нестача.
— А!
Омелько полегшено видихнув.
— Двісті сорок сім тисяч кредитів перевитрати.
Міра:
— Ти радієш?
— Це нормально.