1. Нарешті нормальні пірати, але радіти було рано
Перший лазерний промінь пройшов у тридцяти метрах від корпусу «Надії-404».
Другий — у двадцяти.
Третій влучив у рекламний маяк, який «Надія-404» тягнула за собою ще з минулої системи, бо Омелько-7 відмовлявся його викидати до завершення амортизаційного періоду.
Маяк вибухнув.
Омелько закричав:
— ЦЕ БУВ АКТИВ!
Міра Коваль стояла в центрі містка й дивилася на три піратські кораблі так, ніби після планети, яка пам’ятала майбутнє, звичайні озброєні злочинці були майже відпусткою.
— Ріксе.
— Уже.
«Надія-404» різко пішла вбік.
Тікса Луу тримала навігаційне поле.
Рікс керував.
Марфа-9 повідомляла, скільки систем корабля ще не встигли зламатися.
Брум-Гар-Хрясь біг до двигуна з таким ентузіазмом, ніби нарешті зустрів проблему, яку можна було вдарити.
На головному екрані знову з’явилася піратська капітанка.
Жінка з коротким сріблястим волоссям, металевим лівим оком і шрамом, який проходив від скроні до підборіддя.
Вона сиділа в кріслі, зробленому, судячи з усього, з частин чужих капітанських крісел.
— Капітанко Коваль, — сказала вона. — Віддайте чорний кристал.
Міра:
— Ні.
— Ви навіть не запитали, хто я.
— Піратка.
— Це професія.
— Злочинниця.
— Це податковий статус.
Омелько різко підняв голову.
— Не визнаю.
Піратка посміхнулася.
— Капітанка Вега Ран. «Безсоромна Комета».
Рікс:
— Гарна назва.
Міра подивилася.
— Корабля.
— Я саме це й мав на увазі.
Вега:
— Рікс Драган.
— Ми знайомі?
— Ні.
— Тоді ще є шанс.
Вега засміялася.
Міра:
— Ріксе.
— Я нічого.
— Ти дихаєш фліртом.
— Фізіологія.
Вега відкинулася в кріслі.
— Чорний кристал Ейдолона не належить вашій реальності.
— Ми вже зрозуміли.
— Тоді віддайте.
— Чому вам?
— Бо ми його вже вкрали.
Міра:
— Завтра?
Вега:
— Саме.
Рікс:
— Ненавиджу цю граматику.
Кассандра хрюкнула.
Федір переклав:
— «Вона бреше».
Вега почула.
— Свиня-пророчиця?
Міра:
— Так.
— Чула про вас.
Кассандра хрюкнула ще раз.
Федір:
— «А вона про вас нічого хорошого».
— Взаємно.
Міра:
— Навіщо вам неправильна реальність?
Вега стала серйознішою.
— Тому що правильна мене не влаштовує.
Зв’язок обірвався.
Рікс:
— Мені вона подобається.
Міра:
— Звичайно.
— Як ворог.
— Ще гірше.
Марфа:
— Пірати запускають абордажні капсули.
Міра:
— От. Нарешті звичайне вторгнення.
Редактор Реальності тихо засвітився.
На екрані:
ВИЯВЛЕНО АЛЬТЕРНАТИВНУ ВЕРСІЮ ПОДІЙ.
Міра побачила.
— Я щойно сказала «звичайне», так?
Рікс:
— Так.
— Моя помилка.
2. Чорний кристал показує світ, у якому Рікс не натискав червоних кнопок
Кристал із Ейдолона лежав у захисному контейнері.
Ліана Соль уже стояла біля нього.
Міра увійшла.
— Ти його чіпала?
— Ні.
— Брешеш.
— Рукавичками.
— Ліано.
— Це технічно інша категорія контакту.
Кристал був чорним, але всередині світився.
Не світлом.
Картинами.
Іншою «Надією-404».
Там корабель був чистим.
Ідеальним.
Без латок.
Без подряпин.
Без плями антигравітаційного кефіру на третій палубі.
Міра дивилася.
— Це не наш.
Марфа:
— Конструктивно це «Надія-404».
— У нього всі панелі одного кольору.
— Саме тому капітанка права, — сказав Брум.
Принаймні так переклала Марфа його образливе гарчання.
Усередині кристала з’явився альтернативний місток.
Альтернативна Міра сиділа в кріслі.
Ідеальна форма.
Ідеальна постава.
Жодного шраму.
Альтернативний Рікс — повністю застебнутий.
Міра:
— Жах.
Рікс:
— Образливо.
Альтернативний Рікс спокійно сказав:
— Капітанко, маршрут оптимальний.
Альтернативна Міра:
— Дякую, лейтенанте Драган.
Теперішній Рікс скривився.
— «Лейтенанте»?
Міра:
— Ти хотів нормального себе.
— Не настільки.
Кристал показав Ліану.
У її лабораторії не було жодного незаконного організму.
Теперішня Ліана зблідла.
— Вона мертва всередині.
Альтернативний Брум ремонтував двигун за інструкцією.
Брум видав звук, який не потребував перекладу.
Альтернативний Зорян писав звіт на одну сторінку.
Справжній Зорян:
— Фальшивка.
Омелько побачив альтернативного себе.
Той закрив бюджет без перевитрат.
Омелько опустився на коліна.
— Мій бог.
Міра:
— Встань.
— Ти не розумієш.
Альтернативний Бебех сидів у загоні.
Без військових медалей.
Альтернативна Кассандра була звичайною свинею.
Курка Нуль-G несла звичайні яйця.
Космоса не було.
Рікс:
— Де кіт?
Марфа:
— Не фіксую.
Федір торкнувся контейнера.
— Ця реальність не має Сторожа.
Міра:
— Чому?
Федір:
— Бо не було проблеми, яку треба сторожити.
Космос, сидячи на консолі, зашипів.
Ліана:
— Це світ, де ми не зробили помилок.
Марфа:
— Точніше: світ, де частина критичних рішень була оптимізована.
— Редактор?
— Імовірно.
Міра:
— Хтось уже використав його там?
Федір слухав кристал.
Його тіло стало блідим.