Серія 12. Курка Нуль-G зносить яйце часу

1. Яйце, яке було знесене завтра

Курка Нуль-G сиділа перед Редактором Реальності й виглядала абсолютно задоволеною собою.

Це було особливо образливо, бо навколо неї закони часу переживали нервовий зрив.

У повітрі зависло яйце.

Одна його половина була матово-чорною — настільки темною, що поглинала світло ламп. Друга світилася м’яким білим сяйвом. Між ними проходила золота смуга, яка то ставала тоншою за волосину, то розширювалася до блискучої тріщини.

По шкаралупі пробігали картини.

Міра Коваль бачила себе старшою.

Потім молодшою.

Потім у квітковому магазині на Марсі.

Потім на капітанському містку, де навколо неї не було нікого.

Потім — у білій сукні, яку вона категорично відмовилася аналізувати, особливо тому, що поруч мигнув силует Рікса.

— Ніхто нічого не бачив, — сказала вона.

Рікс стояв поруч.

— Я бачив.

— Ні.

— Там була…

— Ріксе.

— …дуже гарна композиція.

— Ще слово — і побачиш майбутнє без зубів.

Марфа-9 обертала яйце скануючим променем.

— Воно не має визначеного віку.

Омелько-7:

— Яку ставити дату придбання?

Усі повернулися.

— Що? — образився бухгалтер. — Для обліку потрібна дата.

Марфа:

— Воно ще не створене.

— Я його бачу.

— І водночас уже зруйноване через сто двадцять сім років.

Омелько застиг.

— Амортизація буде кошмаром.

Міра:

— Саме це тебе хвилює?

— Мене багато що хвилює. Просто решта не має таблиці.

Ліана Соль повільно обходила яйце, не приховуючи захвату.

— Воно біологічне.

— Це знесла курка, — сказала Міра.

— На нашому кораблі цього вже недостатньо для висновків.

Курка Нуль-G кудахнула.

Рікс нахилився.

— Вона пишається.

Федір, великий напівпрозорий слизень-перекладач, притиснув щупальця до голови.

— Всесвіт кричить.

Усі перестали жартувати.

Міра:

— Що саме?

Федір слухав.

— «Не розбивайте».

Курка клюнула яйце.

Усі:

— НІ!

Нуль-G ображено відступила.

Бебех, який стояв у дверях, зацікавлено подивився на яйце.

Міра одразу:

— Ти теж ні.

Козел мекнув.

Марфа:

— Каже, що не планував.

— Бреше.

— Я не можу визначати брехню в козлів.

Федір:

— Всесвіт може.

— І?

— Каже: «Бреше».

Бебех гордо підняв голову, ніби отримав офіційне визнання.

Марфа збільшила показники.

— Усередині яйця формується локальна часова область.

Міра:

— Що там?

— Невідомо.

Рікс:

— Майбутнє?

— Можливо.

— Наше?

— Можливо.

— Гарне?

Марфа:

— Статистично?

Рікс:

— Не кажи.

— Погане.

— Я ж просив.

Яйце раптом сіпнулося.

По золотій лінії пройшла тріщина.

Всередині щось постукало.

Тук.

Усі завмерли.

Тук.

Ліана прошепотіла:

— Там щось живе.

Третій удар.

Тук.

Із шкаралупи долинув голос.

Голос Міри.

— Не відкривайте.

Міра зблідла.

Рікс подивився на неї.

— Це ти?

— Ні.

Із яйця знову:

— Особливо ти, Ріксе.

Рікс повільно опустив руку, яку вже простягав до шкаралупи.

— Добре. Справді переконливо.

2. Майбутня Міра має ще менше терпіння

Редактор створив навколо яйця прозору сферу.

Марфа назвала її «темпоральним карантином».

Рікс назвав «скляною мискою».

Ліана — «унікальною можливістю».

Міра — «ще однією причиною шкодувати про кар’єрний вибір».

Яйце стояло в центрі лабораторії.

Коли хтось підходив до нього, на шкаралупі з’являлося можливе майбутнє цієї людини.

Першим добровольцем став Рікс.

Точніше, він став добровольцем раніше, ніж Міра встигла заборонити.

— Тільки подивитися.

— Саме так почалися половина наших катастроф.

Рікс став перед яйцем.

Біла поверхня засвітилася.

Зображення.

Рікс — старий.

Сивий.

Із механічною рукою.

Він сидів у барі.

Перед ним було шість порожніх келихів.

— Непогано, — сказав теперішній Рікс.

На картині з’явилася Міра.

Теж старша.

Вона поклала перед ним рахунок.

Старий Рікс прочитав.

— Я плачу?

Майбутня Міра:

— Ти програв парі.

— Значить, ми ще спілкуємося.

Теперішній Рікс усміхнувся.

Міра:

— Це лише можливість.

Яйце змінило картину.

Рікс у військовій формі.

Адмірал.

Навколо палає флот.

Рікс:

— О.

Міра:

— Це вже правдоподібніше.

Ще одна.

Рікс у квітковому магазині на Марсі.

Він стоїть за прилавком.

На шиї фартух.

У руках букет.

Теперішня Міра:

— Ні.

Рікс:

— Мені подобається.

У майбутньому він крикнув:

— Міро, клієнт хоче щось романтичне!

Із-за кадру майбутня Міра:

— Дай кактус. Якщо виживе — стосунки теж.

Рікс повернувся до теперішньої.

— Це точно ти.

Міра спробувала не посміхнутися.

Не вдалося.

Вільна Міра:

— Мило.

Основна:

— Тихо.

Потім яйце потемніло.

Рікс зник.

Просто не було його.

Міра стояла одна.

На містку.

Старша.

Втомлена.

Перед нею лежала його куртка.

Теперішній Рікс перестав усміхатися.

Міра:

— Досить.

Вона відступила.

Але яйце продовжило.

Майбутня Міра підняла голову.

Подивилася прямо крізь зображення.

Прямо на теперішню себе.

— Я сказала не відкривати.